Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 330.322.5(477)(045)

 

Л. І. Губанова,

к. е. н., доцент кафедри фінансів,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця

 

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВОСТІ: СУТЬ ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ

 

L. I. Gubanova,

Ph.D. in Economics, Associate Professor of the Department of Finances,

Vinnytsia Institute Trade and Economic of KNUTE, Vinnytsya

 

ESTIMATION OF INVESTMENT ATTRACTIVENESS: ESSENCE AND FACTORS OF INFLUENCE

 

В статті розроблено практичний інструментарій, який дозволяє побудувати рейтинг інвестиційної привабливості областей України на основі інтегральних оцінок, що отримані шляхом врахування макроекономічних показників, які є індикаторами інвестиційної привабливості області.

В Україні ініціатором створення системи інвестиційної привабливості областей була компанія «ОМЕТА - Інвест», яка під керівництвом І.О. Бланка розробила та провела відповідні дослідження щодо визначення привабливості усіх областей України. Згодом, алгоритм визначення інвестиційної привабливості був доопрацьований А.Ф. Гойком з погляду нової територіальної структуризації промисловості України.

У статті, враховуючи накопичений досвід, було проведено аналіз факторів інвестиційної привабливості областей та запропоновано методичну базу вибору областей, придатних для інвестування. При визначенні переліку показників для розрахунку рейтингу виходили з тих параметрів, які, за оцінками вітчизняних та іноземних інвесторів, є найбільш важливим та визначальним при прийнятті рішення про місце та обсяги інвестування. У результаті проведеного аналізу було визначено 6 укрупнених груп показників, які стали базовими для розрахунку загального рейтингу:

Запропонована методика оцінювання інвестиційної привабливості області дозволяє застосувати додаткові критерії відбору на попередньому етапі оцінювання проектів. Звичайно, регіональна належність проекту не є головним фактором при відборі проектів для інвестування, але в якості допоміжного критерію може бути цілком ефективною. На етапі прийняття рішення доцільно проводити відбір з одночасним комплексним застосуванням критерію NVP, IRR, та терміну окупності разом з рейтинговою оцінкою областей для майбутньої реалізації проекту.

 

Practical instruments, which enable building a rating of investment attractiveness of Ukraine’s oblasts was worked out in the article based on integral estimates obtained by means of regarding macroeconomic indicators that show investment attractiveness of regions.

“OMETA-Invest”, a company headed by I.O. Blank prepared and carried out investigations into the problem of estimating attractiveness of all Ukrainian regions, took the lead in creation of the system of regions’ investment attractiveness in Ukraine. Afterwards the algorithm of estimating investment attractiveness was improved by A.F. Goiko in terms of the new spatial structuring of Ukraine’s industry. Based on acquired experience the authors of the article conducted the analysis of factors of regions’ investment attractiveness and suggested a methodological basis for selecting regions that are ready for investments. In the course of identifying a set of indicators used for the rating estimation, the authors proceeded from what home and overseas investors’ regard the most important and crucial factors in deciding on a place and amounts of investments.

As a result of the conducted analysis identified were 6 extensive groups of indicators, which lay the basis for estimating the general rating. The suggested methods of evaluation of regions’ investment attractiveness make it possible to apply additional selection criteria at the preliminary stage of project evaluation. Naturally, regional belonging of a project is not a key factor by selecting investment projects, but it can be quite efficient as an additional criterion. At the stage of making a decision it is reasonable to make choices with simultaneous complex application o NVP criterion, IRR criterion and the payback period together with the rating of a region of the future project implementation.

 

Ключові слова: інвестиційний проект, макроекономічне середовище, макроекономічні показники, рейтинг, індикатор, область, інвестиційна діяльність, інтегральна оцінка.

 

Keywords: investment project, macro-environment, macroeconomic indicators, rating, indicator, area, investment activity, integral estimation.

 

 

Постановка проблеми. Реалії сьогодення такі, що проблема економічного зростання країни пов’язана з ефективною інвестиційною діяльністю. Інвестиційна привабливість області – незаперечний чинник стабільного соціально-економічного розвитку області. Зрозуміло що, активна інвестиційна діяльність забезпечить в майбутньому повноцінне функціонування господарюючих суб’єктів та збалансованість їх економічного розвитку, підвищить конкурентоспроможність виробництва. Слід зазначити, що для національної економіки характерним є значний територіальний розподіл природних, економічних та соціальних умов, який призвів до територіальної відмінності у структурі, механізмах й активності інвестиційної діяльності. Держава в цьому процесі відіграє роль координуючого центру, запобігаючи економічній відокремленості області. Тільки у співпраці виробничих структур та органів влади і органів місцевого самоврядування можливо досягти максимально ефективних результатів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Дослідженню проблем інвестиційної привабливості областей України присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких: І.О. Бланк, А.Ф. Гойко, В.М. Геєць, Л.Дж. Гітман, О.І. Амоша, В.П. Савчук, В.І. Глазунов В.М. Гриньова, Л.М. Кузьменко, Н.О. Русак, М.Г. Чумаченко та ін. Наведені в статтях результати дослідження відображають накопичений досвід, тоді як невирішеними залишається ряд теоретичних та прикладних питань, пов’язаних з визначенням інвестиційної привабливості області.

Невирішені раніше частини проблеми В Україні ініціатором створення системи інвестиційної привабливості області була компанія «ОМЕТА-Інвест», яка під керівництвом І.О. Бланка розробила та провела відповідні дослідження. За цією системою, оцінка привабливості області здійснюється у формі ранжування за синтетичними (узагальненими) групами показників. За цією системною оцінкою була визначена привабливість усіх областей України. У подальшому ця методика була доопрацьована А.Ф. Гойком з погляду нової територіальної структуризації промисловості України. В основу дослідження оцінки було покладено нове ранжування територіальної структури економічно-промислових районів України, дані Міністерства статистики, а також показники інвестиційних проектів. Для оцінки було залучено понад 100 територіальних структурних одиниць різноманітного рангу та використано понад 15 аналітичних (статистичних) показників.

Утім протягом часу економічні умови і тенденції розвитку областей України помітно змінилися, що зумовлює проведення ранжування областей України за ступенем їх інвестиційної привабливості з врахуванням умов сучасної соціально-економічної ситуації. Зазначене зумовлює актуальність та необхідність проведення подальшого дослідження проблеми оцінки інвестиційної привабливості областей України.

Мета статті. Метою статті є характеристика та узагальнення методик оцінки інвестиційної привабливості областей та побудова рейтингу інвестиційної привабливості областей України на основі інтегральних оцінок, що отримані шляхом врахування визначених макроекономічних показників, які є індикаторами інвестиційної привабливості області.

Виклад основного матеріалу. Побудова рейтингу інвестиційної привабливості областей країни полягає у визначенні напрямків інвестування з урахуванням ресурсного потенціалу області при здійсненні інвестиційної діяльності на ринках нерухомості та цінних паперів. Для обґрунтування показників інвестиційної привабливості області як структурної одиниці слід визначити інтегральну оцінку, що дає змогу поєднати різні за назвою, одиницями виміру та вагомістю чинники. Визначення інвестиційної привабливості полягає у виконанні ряду послідовних дій крок за кроком.

Перший крок. Сукупність факторів для побудови регіонального рейтингу об’єднуються у шість груп:

1) загальна сума інвестицій;

2) темп приросту інвестицій за останній рік;

3) середні темпи приросту інвестицій за останніх три роки;

4) темпи приросту обсягів промислової продукції;

5) питома вага оплаченої відвантаженої продукції;

6) питома вага підприємств у областях, які знизили обсяг виробництва в порівнянні з минулим роком.

Другий крок. Всі фактори, які використовуються для побудови рейтингів за ступенем впливу діляться на дві групи: фактори, ріст яких підвищує загальний рейтинг і фактори, ріст яких погіршує загальний рейтинг. Кожному показнику області присвоюється відносна оцінка, яка визначається так:

а) у випадку коли ріст показника несприятливо впливає на інвестиційну привабливість області (1)

 

,                              (1)

 

де і – індекс синтетичного показника групи; i = 1,2,3, ... n;

М ik – відносна оцінка показника і –ої групи k – ої області;

k € K (множина областей)

m imin – мінімальне значення і - ого показника по всій сукупності областей;

m ik – кількісне значення і - ого показника для k - ої області;

б) у випадку, коли ріст показника сприятливо впливає на інвестиційну привабливість області (2)

 

,                                               (2)

 

де mimax – максимальне значення показника по і-ому виду діяльності для всієї сукупності областей.

Відповідно до змісту вибраних показників, ріст числового значення перших п’яти факторів призводить до покращання рейтингу області, тому їхні оцінки мають визначатися за формулою (2). Збільшення останнього показника (питомої ваги підприємств, які зменшили випуск продукції за рік) понижує загальний рейтинг області, тому оцінка для цього показника має обчислюватися за формулою (1).

Об’єктом дослідження для розрахунку інтегральної оцінки вибрано економічний сектор, до складу якого входить 24 області та місто Київ (k = 1,2,3, ... 25), для яких виконано аналітичні розрахунки.

Третій крок. Для побудови рейтингу необхідно визначити інтегральну оцінку по всій сукупності показників. Для визначення такої оцінки існує декілька способів. Перший полягає в знаходженні інтегрального показника за формулою середнього арифметичного (3).

 

                                       (3)

 

де Мint k – інтегральна оцінка k –ої області;

n – число показників, по яких проводиться оцінка (в нашому випадку – 6).

Даний спосіб має свої недоліки. Він суттєво понижує комплексність дії факторів. А для успішної реалізації проекту має враховуватись саме комплекс дії факторів. Справа в тому, що при великому значенні хоча б одного з показників будь - якої області та надзвичайно малими значеннями решти показників, сума буде великою, так як малими частками суми можна просто знехтувати. В такому випадку комплексність оцінки втрачається. Оцінка буде проводитися по фактору, значення якого є найбільшим.

Іншого підходу до визначення інтегральної оцінки дотримується Герасимчук З. [2]. Суть другого способу полягає у введенні питомої ваги кожного фактора в інтегральну оцінку. Інтегральну оцінку визначають за формулою (4)

 

,                                (4)

 

де Мint j– показник інтегральної оцінки;

wi- питома вага кожного фактора у загальній сумі кількісних значень цих факторів.

Даний спосіб має свої переваги та недоліки. До переваги слід віднести комплексність. Застосування коефіцієнту , безумовно, робить інтегральну оцінку більш комплексною. Однак, за певних умов навіть застосування цього коефіцієнту не дозволяє виправити ситуацію і знову ж оцінка фактично проводиться за одним показником, а комплексність лише декларується. При застосуванні питомої ваги натомість виникають дві проблеми. Перша стосується того, що у визначенні  присутній суб’єктивний фактор. Тому для підвищення об’єктивності оцінювання необхідно створення групи незалежних експертів. Інша проблема бачиться у тому, що значення  можуть достатньо сильно варіювати по різних областях. Для одної області на перше місце по впливу на ефективність реалізації інвестиційних проектів можуть виходити одні фактори, для іншої – зовсім інші. Тому при застосуванні такої методики більш доцільно було б визначати елементи матриці , що надзвичайно ускладнює процес оцінювання.

Наступний спосіб для отримання інтегральної оцінки при побудові рейтингів є знаходження інтегральної оцінки за формулою середньої геометричної величини (5)

 

                                      (5)

 

де Мint k– показник інтегральної оцінки по сукупності областей;

М ik- оцінка і-го показника для k – ої області.

і – індекс синтетичного показника групи; i = 1,2,3, ... n;

Інтегральна оцінка, обчислена за формулою (5), в більшій мірі не дозволяє компенсувати відставання одного показника великим відривом по інших у порівнянні з формулою (4). Для того, щоб застосовувати дану методику у випадку, коли окремі оцінки показників мають від’ємні або нульові значення, необхідно провести їх коригування шляхом додавання одиниці та одночасним відніманням мінімальної оцінки (6).

 

 ,                                                                          (6)

 

де Мі min – мінімальне значення і-ої оцінки по сукупності областей;

М¢іk- скоригована оцінка і-го показника для k –ої області.

На основі аналітичних показників розрахованих за першим методом та формули (6) будується матриця скоригованих відносних оцінок інвестиційної привабливості областей України по всіх шести групах показників. Для визначення інтегрального показника кожної окремої області скористуємося формулою (5), а результати відобразимо у таблиці 1

 

Таблиця 1.

Інтегральна оцінка областей та рейтинг інвестиційної привабливості

ОБЛАСТЬ

ІНТЕГРАЛЬНА

ОЦІНКА

РЕЙТИНГ

м. Київ

1,46139

1

Львівська

1,35192

2

Одеська

1,34817

3

Житомирська

1,32855

4

Миколаївська

1,32798

5

Харківська

1,31089

6

Полтавська

1,30112

7

Івано-Франківська

1,29013

8

Волинська

1,28934

9

Закарпатська

1,28066

10

Чернівецька

1,27722

11

Київська

1,26236

12

Черкаська

1,24086

13

Кіровоградська

1,21115

14

Дніпропетровська

1,20875

15

Вінницька

1,20451

16

Донецька

1,19048

17

Запорізька

1,16816

18

Луганська

1,16702

19

Чернігівська

1,16569

20

Сумська

1,15890

21

Рівненська

1,15610

22

Хмельницька

1,15316

23

Тернопільська

1,12927

24

Херсонська

1,12518

25

Джерело: (складено автором на основі [7,8])

 

Отже, слід зазначити, що найкращий інтегральний показник по областях має м. Київ (1,461) та Львівська (1,352) і Одеська (1,350) області. Водночас слід зазначити, що такі області як Херсонська (1,125) Тернопільська (1,129), Хмельницька (1,153) мають найнижчі показники.

На основі визначених інтегральних оцінок проведемо групування областей з точки зору інвестиційної привабливості. В першу чергу об’єднаємо всі області у три групи: найбільш сприятливі для реалізації інвестиційних проектів; проблемні; ті, що займають проміжне положення. Для цього необхідно визначити розмір інтервалу за формулою (7)

 

,                                            (7)

 

де r- розмір інтервалу;

 - максимальне значення інтегрального індексу сталого розвитку серед вибраних областей;

- мінімальне значення інтегрального індексу сталого розвитку серед вибраних областей;

g – число виділених груп (g =3).

Таким чином, користуючись даними розрахунків маємо інтервал групування 0,112 ((1,461-1,125) / 3)

Далі необхідно розрахувати два індикатора. Перший індикатор, який показує межу значення інтегральної оцінки інвестиційної привабливості для області – лідера (8).

 

 .                                                    (8)

 

Якщо , то область належить до числа найбільш сприятливих для реалізації інвестиційних проектів.

Відповідно числове значення даного індикатора належності до групи областей найбільшого сприяння реалізації проектів і дорівнює 1,349 (1,461 - 0,112)

Таким чином, найбільш сприятливим на кінець 2012 року регіонами для реалізації інвестиційних проектів є м. Київ. Серед областей найбільш привабливою є Львівська область, яку можна віднести до областей-лідерів по інвестиційній привабливості.

Другий індикатор проблемних економічних утворень розраховується за формулою (9):

 

.                                                         (9)

 

Якщо , то такий область слід віднести до категорії проблемних. Відповідно числове значення даного індикатора дорівнює 1,237 (0,112+1,125) тобто, ті області по яких  належать до групи проблемних областей реалізації проектів.

Ті показники, які не ввійшли ні до першої ні до другої групи є проміжними. Результати групування областей України по привабливості для реалізації інвестиційних проектів представлені в таблиці 2.

Відповідно до визначених критеріїв, проміжну групу по інвестиційній привабливості утворюють області, у яких інтегральний показник знаходиться у межах від 1,349 до 1,237, а саме: Одеська, Житомирська, Миколаївська, Закарпатська, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Харківська, Полтавська, Київська та Черкаська.

 

Таблиця 2.

Групування областей України за рівнем привабливості для реалізації інвестиційних проектів

Тип групи

Склад групи

Області, які є найбільш привабливі для інвестування

м. Київ, Львівська обл..

Області з середньою привабливістю для інвестування.

Одеська, Житомирська, Миколаївська, Івано-Франківська, Київська, Закарпатська, Волинська, Чернівецька, Харківська, Полтавська, Черкаська обл.

Області з низькою інвестиційною привабливістю

Сумська, Херсонська, Кіровоградська, Рівненська, Вінницька, Чернігівська, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Хмельницька, Тернопільська та Запорізька обл.

Джерело: (складено автором на основі табл..1.)

 

Всі решта областей мають низьку інвестиційну привабливість та віднесені до групи проблемних областей з точки зору успішності і ефективності реалізації інвестиційних проектів.

Висновки та подальші дослідження. Запропонована методика оцінювання інвестиційної привабливості областей дозволяє застосувати додатковий критерій відбору на попередньому етапі оцінювання проектів. Звичайно, регіональна належність проекту не є головним фактором при відборі проектів для інвестування, але в якості допоміжного критерію може бути цілком ефективною. На етапі прийняття рішення доцільно проводити відбір з одночасним комплексним застосуванням критерію NVP, IRR, та терміну окупності разом з інтегральною оцінкою області для майбутньої реалізації проекту.

На основі органічного поєднання інформаційного забезпечення та методичних прийомів економічного аналізу досліджено макроекономічні особливості розвитку інвестиційної діяльності областей країни. Зокрема доведено, що ефективність фінансування інвестиційних проектів залежить від інвестиційної привабливості окремих областей. Визначено негативні фактори впливу на процес фінансування інвестицій, а саме: незначну прибутковість більшості областей; погіршення структури джерел фінансування інвестицій; часта зміна законодавства, що пов’язано з пошуком нових форм і методів фінансування інвестиційних проектів. На основі вивчення систематичної варіації показників інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання областей установлено коливання дослідної ознаки, й дана комплексна оцінка процесу використання наявних інвестиційних ресурсів. Результати такого дослідження дають можливість знизити вплив негативних наслідків фактора невизначеності та сприяють створенню необхідних умов щодо залучення додаткових ресурсів для інвестування областей країни, розробити стратегію соціально-економічного розвитку області.

 

Література.

1. Бланк И А. Инвестиционный менеджмент. К.: СП Итем ЛТД: Ювайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. 448 с.

2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. – К.: Ника-Центр – Эльга, 1999.

3. Герасимчук З.В. Комплексна оцінка рівня сталого розвитку регіонів України. //Економіка України. – 2002.– №2 . – С. 34-42.

4. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. – К.: ВІРА-Р, 1999. – 320 с.

5. Гойко А.Ф. Оптимізація управління бізнес–процесами будівельних підприємств в умовах економічної кризи / А.Ф. Гойко, В.А. Скакун, Л.В. Сорокіна. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 8 (98). – С. 58-66.

6. Державне агентство України з інвестицій і розвитку: офіційний сайт [Електронний ресурс] / Державне агентство України з інвестицій і розвитку. – Режим доступу: http://www.in.gov.ua

7. Державний комітет статистики України: офіційний сайт [Електронний ресурс] / Статистична інформація. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Корда О.В. Основи інвестиційного менеджменту: навч. посібник / В.О. Корда, Т.І. Лепейко, О.П. Корда. – К.: Кондор, 2008. – 340 с.

9. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10.

 

References.

1. Blank I A. (1995) Investitsionnyiy menedzhment. [Investment management] Kyiv, Ukraine.

2. Blank I.A. (1999) Finansovyiy menedzhment. [Financial management] Nika-TsentrElga, Kyiv, Ukraine.

3. Gerasimchuk Z.V. (2002), “Complex estimation of level of steady development of regions of Ukraine”, Ekonomika Ukrayini, vol. 2, pp. 34-42.

4. Goyko A.F. (1999) Metodi otsinki efektivnosti investitsiy ta prioritetni napryami yih realizatsiyi [Methods of estimation of efficiency of investments and priority directions of their realization], VIRA-R, Kyiv, Ukraine.

5. Goyko A.F., Skakun V.A., Sorokina L.V. (2009) “Optimization of management of building enterprises business processes is in the conditions of economic crisis” Aktualni problemi ekonomiki. vol.8 (98), pp. 58-66.

6. The official site of state agency of Ukraine is from investments and development: http://www.in.gov.ua

7. The official site of State Statistics Service of Ukraine: http://www.ukrstat.gov.ua.

8. Korda O.V., Lepeyko T.I., Korda O.P. (2008) Osnovi investitsiynogo menedzhmentu:[Bases of investment management], Kondor, Kyiv, Ukraine.

9. The Verkhovna Rada of Ukraine (1992) The Law of Ukraine “Pro InvestitsIynu dIyalnIst” VIdomosti Verhovnoyi Radi Ukraini, vol. 10

 

  Стаття надійшла до редакції 15.04.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"