Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338

 

Г. С. Стоянов,

аспірант, Дніпропетровський національній університет ім. О. Гончара

 

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК

 

Herman Stoianov,

aspirant, Dnepropetrovsk national University O. Honchar

 

METHODOLOGICAL BASIS OF THE DEVELOPMENT MECHANISM OF CREDIT UNIONS IMPROVEMENT

 

При дослідженні діяльності та  зокрема процесу розвитку учасників ринку фінансових послуг – кредитних спілок слід чітко оперувати поняттям механізму  розвитку, шляхами розвитку та обчисленням даного процесу. У статті розглянуто порівняння кредитних спілок з іншими фінансовими установами, виділено поле та методологічні засади для удосконалення діяльності КС. Складено алгоритм бажаного та існуючого ходу розвитку КС.

 

Researching the activity and development of CU as a member of the financial market is necessary to operate the idea of mechanism of evolution, the ways of improvement and its calculation. The article was declined to the comparison of CU and other financial organizations, the range of development features and methodological foundations of CU evolution are also extracted. The algorithm of desire and existing way of evolution was described.

 

Ключові слова. алгоритм, бажаний хід розвитку, існуючий хід розвитку, поле для удосконалення, механізм розвитку, удосконалення.

 

Key word: algorithm, desire and existing way of evolution, ground of evolution, mechanism of development, improvement.

 

 

Актуальність теми. На фоні того, що на вітчизняному ринку фінансових послуг спостерігається значний спад показників діяльності кредитних спілок (КС), важливо запускати масові програми розвитку таких установ. Адже на сьогоднішній день їх доля у активах фінансового ринку країни складає менше 2%, тому оперативно потрібно забезпечити постійне удосконалення діяльності КС. При цьому новітні пропозиції щодо удосконалення механізму розвитку з огляду на закордонний досвід були б особливо корисними у сучасних посткризових умовах, що значно скоротило кількість установ КС[5].

Адже питання удосконалення засад механізму розвитку КС стоїть особливо актуально на вітчизняному ринку, і на фоні скорочення банківського кредитування та загальної платоспроможності населення, виділяє кредитним спілкам значні перспективи щодо охоплення ринку. Налаштування установ КС, як учасників ринку фінансових послуг, на постійний системний розвиток  призведе до підняття стандартів обслуговування, значного зростання показників та клієнтських сервісів.

Огляд останніх наукових досліджень. В науковій літературі особлива  увага приділяється проблемам оптимізації та розвинення діяльності КС, що також включає комплекс заходів із удосконалення діяльності КС та попередження кризових явищ при підвищенні їх конкурентоздатності.

Виходячи із закордонного досвіду світових асоціацій кредитної кооперації NAFCU та CDCU запропонуємо новітні для вітчизняного ринку методи покращення  діяльності КС, що можуть бути інструментами механізму оперативного удосконалення діяльності даних фінансових установ.

Зокрема аспекти з удосконалення механізму розвитку найшли відображення у роботах А. Оленчика [1], І. Каракулова [2], Л. Негребецька [3], О. Фарат [4], С. Міщенко [5], І. Школьник [6], О. Полуляхова [9].

Виклад основного матеріалу.  Необхідність розвитку КС  слід розглядати поєднавши всі методи та моделі розвитку в єдиний  механізм  розвитку КС. За функціональною направленістю українська модель КС є подібною до універсальної американської, проте організаційна структура управління КС розмита, повноваження членів не відрегульовані, є проблеми з ресурсною базою.

Поняття механізму розвитку кредитних спілок досить актуально, в умовах пост кризових змін у функціонуванні даних установ на ринку фінансових послуг. Протягом 2009-2011р.р. спостерігалося падіння показники вітчизняних КС на середньому рівні мінус  25% на рік. Враховуючи значну специфіку роботи КС, важливо виробити єдиний алгоритм дослідження можливих шляхів розвитку в залежності від їх цільового сегмента і стратегії розвитку КС[1].

Деякі науковці для вирішення проблем розвитку фінансового забезпечення КС  та у якості механізмів забезпечення сталого розвитку пропонують з метою нівелювання відсутності централізованих стабілізаційних фондів, а також доступу кредитних спілок до системи рефінансування комерційних банків застосовувати рефінансування проблемних КС Державною іпотечною установою під додаткове забезпечення у вигляді облігацій державної внутрішньої позики, внаслідок чого спілки отримують джерело підтримки власної ліквідності. Сучасний стан справ Державної іпотечної установи іноді недостатній навіть для фінансування всіх охочих через банки, тим більше провадити підтримку КС ДІУ не зацікавлена. Тим більше держава не зможе забезпечити усі бажаючі КС гарантованим забезпеченням у виді облігацій державної внутрішньої позики[5].

Полуляхова О.О. пропонує  з метою збільшення обсягів фінансових надходжень до КС впровадження останніми похідного фінансового інструменту – заставної, яка може бути використана в механізмі банківського рефінансування. Маючи у своєму активі видані кредити, забезпечені іпотекою, КС матиме можливість випустити заставні за іпотечними договорами та надати їх  як забезпечення своїх кредитних зобов’язань перед банком.  Проте жоден юридичний департамент не візьме на себе ризики по обтяжуванню свого портфеля неякісними позиками, із заставою на яку існує черга, та що може бути оскаржена у судовому порядку. Оцінка реалістичності запропонованих заходів не проводилась та не мала прецедентів у реальному застосуванні[5].

Напроти, такі запропоновані удосконалення регуляторних заходів як створення системи гарантування вкладів, розвиток системи саморегулювання КС, удосконалення державної системи регулювання та моніторингу показників, а також внутрішнього контролю  КС є більш реальними до застосування на практиці. Причому, на першому етапі  треба вдосконалити методичні підходи по внутрішньому контролю КС, що сформує реальні передумови для покращення іміджу КС та достовірності показників діяльності[2].

Перехід КС від функціонування як «соціальної громадської установи» до «професійної фінансової установи» досягається за допомогою додаткового інвестування для забезпечення фінансовими ресурсами своїх членів, що сприяє зростанню та розвитку економіки вцілому. Розглянемо головні відмінності КС та інших фінансових установ  включаючи поле для удосконалення в табл. 1.

 

Таблиця 1. Поле для удосконалення КС та відмінності від фінансових установ

Кредитні спілки

Інші фінансові установи

Поле для удосконалення КС

Створюються группою людей

не заради прибутку, а заради надання послуг своїм членам

Створюються группою людей

щоб отримати прибуток від надання послуг

Впровадити норматив із забезпечення достатності прибутковості для існування

Члени, що засновують КС, не мають жодних виняткових прав щодо членів, які вступили до спілки пізніше

Засновники визначаються одноразово в момент її створення. Їхній склад може бути змінений лише внаслідок спеціальних юридичних процедур. Засновники мають виняткові управлінські та майнові права

Зменшення ризику дерегуляції та розбіжностей в управлінні КС, розробка методики виключення фіктивних членів.

Будь-який член КС незалежно від розміру його вкладів, терміну членства у питаннях

управління має лише один голос. Члени які мають найбільшу суму заощаджень, не мають змоги одноосібно контролювати КС

Розподіл голосів пропорційно

до кількості акцій власника. Тому реальне управління здійснюється обмеженою кількістю осіб, що володіють найбільшим пакетом акцій

 

Регулярний моніторинг неактивних членів і виключення їх з  членів установи, або переведення у статус сплячих клієнтів. Прозорість та гласність прийняття рішень установи КС

Послуги надаються лише члена спілки

 

Коло юридичних та фізичних осіб, що можуть бути клієнтами установи може бути довільним

Вихід КС на вільний ринок церез цільові внески та цільові позики

Члени спілки водночас є власниками та клієнтами спілки. Кожен член спілки є власником частини капіталу і несе відповідальність за розвиток своєї КС

 

Власниками є невелика група людей, що контролює капітал. Клієнти не мають змоги впливати на рішення власників. Останні ж приймають такий порядок дій, який відповідатиме їхнім, а не клієнтським інтересам

Впровадження контролю за капіталом КС

Основний вид діяльності – надання ощадно-позичкових послуг. Забороняється займатися іншими видами діяльності

Допускаються різні види діяльності, як у фінансовій, так і в інших сферах підприємництва, оскільки пріоритетними є формування найприбутковішого портфеля

Розширення повноважень КС, зокрема співпраця з юридичними особами, створення організованого міжспілкового ринку кредитування

Поєднуються ознаки фінансової установи і громадського осередку за рішенням членів у спілці. Можуть створюватися спеціалізовані фонди для здійснення різноманітних гуманітарних програм

Деякі кошти можуть бути пожертвувані на громадські заходи. Проте незмінним залишається акцент на забезпечення прибутку, а не самоорганізації своїх суспільних потреб

Створення мінімальних рамок забезпечення прибутковості задля довгострокового стабільного функціонування

 

Діяльність КС на фінансовому ринку показала, що установи до 2009 року розвивалися активно, динамічно нарощували поле членства, щорічно збільшували активи, капітал, кредитний портфель, надавали позики населенню і малим підприємствам. Як для фермерів, на цей час кредитні спілки є більш доступними кредитними установами, адже майже половина виданих підприємницьких кредитів – це кредити в сільське господарство[1].

За роки розвитку КС в Україні не тільки був накопичений певний досвід, а й висвітилися проблеми, які негативно впливають на їх розвиток, стримують його та заважають розбудові в Україні міцної та повноцінної системи КС. Ці проблеми умовно можна поділити на групу глобальних та оперативних. Глобальні проблеми стосуються відродження КС в цілому,  оперативні – конкретних проблем діяльності КС в різних областях та регіонах. Глобальними проблемами, які впливають на розвиток КС в Україні, є :

1) Недостатнє розуміння широкими верствами населення кооперативної природи КС, як неприбуткових громадсько-фінансових організацій, що практично не цікавить кінцевих споживачів послуг та при слабкій маркетинговій активності КС значно звужує коло потенційної клієнтури;

2) Відсутність системної діяльності КС, у тому числі відсутність системообразуючих установ, які могли б поглинати та об’єднувати дрібні установи КС, згідно зі світовою практикою знизивши кількість банкрутств

3) Відсутність необхідної законодавчо-нормативної бази діяльності та проблема розуміння необхідності розвитку КС як фінансового інституту;

4) Відсутність системи державного нагляду та підтримки у частині формування ресурсної бази, контролю проблемної заборгованості, матеріально-технічних та технологійних умов достатності для таких установ [3].

При удосконаленні механізму розвитку КС прийнято використовувати системний підхід, який не має фіксованої предметної області та формує стиль наукового мислення при дослідження будь-яких процесів в середені фінансової організації. Такий вибір зумовлений різносторонністю можливостей покращення діяльності КС та широким застосуванням методів удосконалення розвитку КС за усіма напрямами. Так як установи КС є елементами економіки вцілому, пропонується механізм розвитку розглядати з многорівневих позицій. Звідси випливає, що якщо такий підхід можна назвити системним, то і механізм розвитку повинен носити системний характер. При формуванні механізму розвитку КС основними вимогами системного підходу є:

- розгляд взаємозв’язку та взаємодії елементів зовнішнього та внутрішнього середовища у діяльності установи КС;

- відповідність цілей та місії функціонування КС запитам цільової аудиторії;

- спочатку розглядаються цілі, що вимірюються, зокрема стосовно зростання основних показників діяльності, а послідуючі вимальовують перспективу та поле для покращення в загальному вигляді;

- реалізація кожної цілі оцінюється досягнутим рівнем її ефективності;

- кожна реалізована ціль повинна наблизити виконання більш значимо цілі, котра входить до складу місії установи КС;

- наявність в установі необхідних елементів та процесів, що характерні для організованої системи кредитних відносин на ринку фінансових послуг;

- наявність в установах такого типу та суспільстві елементів та процесів, необхідних для ефективної роботи, зокрема застосовуючи закордонний успішний досвід [3,5].

Ефективне управління процесом удосконалення механізму розвитку КС починається після розуміння економічного змісту та хронології  удосконалення.

Економічним змістом механізм розвитку КС є прийняття таких підходів та прийомів розвитку організації,  які б всебічно забезпечили покращення основної діяльності установ у комунікаціях, дистрибуції, ефективності функціонування, зростання усіх показників  та забезпечення стабільної діяльності при будь-яких обставинах, що на виході означає отримання прибутку, який у подальшому буде направлений на розвиток по розширенню системної діяльності установи.

До пріоритетів по удосконаленню механізму розвитку КС можна віднести:

- Підвищення частоти та ефективності комунікаційної політики КС

- Розширення та стабілізація ресурсної бази установ за рахунок залучення додаткових цільових внесків інвесторів в КС

- Визначення та нівелювання втрат та втраченої вигоди системи КС при здійсненні діяльності на ринку фінансових послуг

- Запровадження колективного узгодження стратегії розвитку КС

- Розробка систем прийняття кредитних рішень по аналогії з банками

- Використання КС банківських джерел перевірки позичальників

- Удосконалення технологічного та матеріально-технічного забезпечення КС

- Оптимізація та розвиток мережі продаж установи КС

- Формування та стандартизація конкурентних послуг по всій мережі КС

- Підвищення кваліфікації та навчання персоналу установ

- Забезпечення інформаційної та фінансової підтримки на державному рівні, стосовно гарантування внесків [1,2].

При підборі методів по удосконаленню механізму розвитку КС необхідно враховувати фактори впливу на фінансову стабільність системи КС. До зовнішніх чинників відносять: регуляторну політику держави, стан фінансового ринку,  економічний стан населення. До внутрішньосистемних чинників належать: якість та структура активів і пасивів  КС, адекватність їх капіталу, ліквідність і платоспроможність, інституційна завершеність системи кредитної кооперації, рівень фінансового менеджменту[6].

Управління розвитком дозволяє адекватно пояснювати властивості і процеси в сучасних економічних системах, в тому числі і така властивість, як гнучкість розвитку. Це в свою чергу кличе до наступного кроку у становленні нової парадигми управління - обговоренню питання про механізми розвитку та управління ім. Механізм управління розвитку - штучний процес впливу на розвивається КС шляхом зміни його навколишнього середовища, за рахунок зміни зовнішніх умов[2].

Методологія по дослідженню розвитку КС також передбачає аналіз зовнішнього середовища, куди відносять законодавство, державну підтримку інститутів, рівень конкуренції на ринку КС а також поточний стан прямих конкурентів банківського ринку. Удосконалення розвитку КС розуміється як постійний процес самоорганізації та підвищення ефективності фінансової установи. Більшість українських КС знаходяться на етапі впорядкування діяльності [4].

Для того, щоб порівняти існуючий хід розвитку КС та бажаний, більш удосконалений сформуємо алгоритм бажаного та існуючого ходу розвитку. Дана методологія за наступним алгоритмом дозволяє отримати необхідні для обробки результати дослідження, які по ходу дадуть змогу сформувати рекомендації по удосконаленню механізму розвитку. Алгоритм бажаного і існуючого ходу розвитку зображено на рис 1.

 

 

Рис. 1. Алгоритм бажаної та існуючого розвитку КС[3]

 

Висновки. Методологія управління розвитком на сьогоднішній день продовжує змінюватися через різні мінливі чинники зовнішнього середовища.

При порівнянні КС з іншими фінансовими установами, виділено поле та методологічні засади для удосконалення їхньої діяльності, зокрема пропонується орієнтуватися на системний формат розвитку, створити системо моніторингу  показників та алгоритми формування стратегій. Алгоритм бажаного та існуючого ходу розвитку КС показує, що процес активізації діяльності КС на вітчизняному ринку все ще потребує вагомої підтримки з боку інвесторів та менеджерів розвинутих держав, зокрема, Америки, Канади. Підтримка полягає не стільки у фінансовій участі закордонних фінансових систем, скільки у  консалтингу щодо стратегічної діяльності та вирішенні проблем щодо вдосконалення роботи в майбутньому та створенням вітчизняних регіональних центрів кредитних спілок, які можуть стануть основою всеукраїнської системи КС [8].

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Матеріали семінару "Кредитні Спілки України: пріоритети розвитку та регулятивної політики" / А.Я. Оленчика - Член Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України , Директор Департаменту нагляду за кредитними установами . – Львів: Вид-Во ДКРРФПУ, 25.09.06. – 16 с.

2. Каракулова І.С. Небанківські фінансові установи на ринку фінансових послуг України: дис. канд. екон. наук: 08.00.08 / І. С. Каракулова, 2008. - 234 с.

3. Негребецька Л.А . Модель Кредитної спілки як соціально-економічної системи/Л.А. Негребецька// Моделювання та оптимізація складних систем(МОСС): Тези Міжнар. конф.- К.:Вид-во "Софіти",2001.– С.152-153.

4. Фарат О. В. Усовершенствование организационно-экономического механизма функционирования кредитных союзов в Украине: Автореф.: спец.08.02.03/Львов. Нац.ун-т.им.Ивана-Франко. - Львов,2001.- 20с.

5. Міщенко С.В. Формування ефективної структури фінансового сектору України : дис. канд. екон. наук: 08.00.08 / С.В.Міщенко.  2009. - 246 с.

6.Школьник І.О. Стратегія розвитку фінансового ринку України: дис. докт. екон. наук: 08.00.08 / І.О.Школьник. - Суми, 2008. - 440 с.

7.Про кредитні спілки :Закон України від 20 грудня 2001 року No2908 -ІІІ, зі змін. та доп. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2908 -14.

8. Клименко А.І., Народний депутат України - Голова підкомітету з питань небанківських фінансових інститутів Комітету Верховної Ради України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://credits.zp.ua/2011/06/podalshi-perspektivi-rozvitku-kreditno%D1%97-kooperaci%D1%97/

9. Полуляхова  О.О. «Проблеми та перспективи розвитку Кредитних спілок України», Сумський Інститут агропромислового виробництва, 2010 р. - 34с

 

Стаття надійшла до редакції 19.11. 2012 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"