Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 332.1:339.9

 

В. В. Гоблик,

к. філос. н., старший науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України

 

ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ У ТРАНСКОРДОННИХ РЕГІОНАХ, СФОРМОВАНИХ НА КОРДОНІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

 

V .V. Hoblik,

Candidate in Philosophy Sciences, Senior Research a Associate,

Institute of Regional Research, National Academy of Sciences of Ukraine 

 

 THE PECULIARITIES OF FOREIGN TRADE OF GOODS AND SERVICES IN NEIGHBOURING REGIONS ON THE BORDER OF UKRAINE AND THE EU

 

Визначено особливості торгівлі товарами та послугами в українсько-польському, українсько-словацькому, українсько-угорському та українсько-румунському транскордонних регіонах. Розраховано рівень відповідності обсягів експорту та імпорту товарів і послуг у кожному з цих транскордонних регіонів показнику гравітаційного потенціалу транскордонного простору між Україною та ЄС.

 

The peculiarities of goods and services in the Polish-Ukrainian and Ukrainian-Slovak, Ukrainian, Hungarian and Ukrainian-Romanian border regions are identified. The level of compliance of exports and imports of goods and services in each of these bordering regions is calculated in regard to the indicator of gravitational potential of cross-border area between Ukraine and the EU.

 

Ключові слова:  транскордонні регіони, зовнішньоекономічна діяльність, транскордонне співробітництво.

 

Keywords:  transborder region, external economic activity, cross-border cooperation.

 

 

Постановка проблеми. Проблематика регіонального розвитку в Україні сьогодні дедалі частіше пов’язується з активізацією транскордонного співробітництва. Переважна частина українських областей межують з прикордонними регіонами інших держав, що робить транскордонну співпрацю дієвим важелем стимулювання регіонального розвитку нашої держави в умовах глобалізації. Насамперед, це стосується тих адміністративно-територіальних одиниць, територія яких дотична до зовнішнього кордону України з ЄС, оскільки в умовах євроінтеграції саме завдяки транскордонному співробітництву в цих регіонах поліпшуються не тільки показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами, але і відбувається зростання обсягів залучення іноземних інвестицій, а також адаптація на вітчизняний ґрунт європейського досвіду ведення бізнесу, управлінських технологій, ділової етики, суспільної культури та стандартів формування громадянського суспільства.

Дослідження проблематики формування та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків у межах транскордонних регіонів, сформованих за участю прикордонних територій України та держав-членів ЄС, виступає важливим засобом адаптації на вітчизняний грунт передового досвіду та сучасних механізмів міжнародної регіональної інтеграції.

Активізація зовнішньоекономічних зав’язків українських регіонів з регіонами-партнерами з країн ЄС в контексті розвитку транскордонної співпраці має значні позитивні наслідки як для вказаних регіонів, так і для України загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.   Питання регіональної політики, транскордонного співробітництва, його напрямів та  особливостей зовнішньоекономічних зв’язків на кордоні між Україною та Європейським Союзом  висвітлюються в працях таких вчених, як Бєлєнький П.Ю., Долішній М.І., Луцишин П.В., Мікула Н.А., Матвєєв Є.Е., Макогон Ю.В., Мокій А.І., Пахомов Ю.М., ,Приходько В.П., Студенніков І.В., Вавринюк А.В., Малиновська Ю.М., Мальська М., Писаренко С. М., Янків М.Д. та багато інших Однак, проблеми зовнішньої торгівлі товарами і послугами , в  межах транскордонних регіонів сформованих за участю прикордонних територій України та держав-членів Європейського Союзу, потребують постійного розгляду та більш детального аналізу.

Мета статті. Дослідити показники експорту та імпорту товарів і послуг в межах транскордонних регіонів сформованих на кордоні між Україною та ЄС з використанням гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі.

Виклад основного матеріалу. Досліджуючи особливості зовнішньої торгівлі товарами у транскордонному регіоні, першочергового значення слід надавати тим її параметрам, які відображають рівень диверсифікації товарних потоків, а також основні характеристики товарообміну з погляду його збалансованості та впливу на економічний розвиток регіонів різних країн, що входять до складу відповідного транскордонного регіону. У цьому зв’язку, на наш погляд, особливого значення набувають:

– взаємна відповідність і збалансованість загальних обсягів експорту та імпорту товарів у межах транскордонного регіону з урахуванням їхньої динаміки та показника компліментарності;

– рівень внутрігалузевої торгівлі для різних груп товарів, особливо тих, які відображають характер міжнародної спеціалізації регіону та потенціал його інноваційного розвитку;

– відповідність обсягів торгівлі товарами в межах транскордонного регіону рівню економічної гравітації між прикордонними регіонами сусідніх країн, що його формують;

– кількість релевантних груп товарів в експорті та імпорті товарів у межах транскордонного регіону;

– компаративний аналіз кількісних показників торгівлі товарами у транскордонному регіоні на основі їхнього зіставлення з аналогічними показниками інших транскордонних регіонів.

Найбільш показовими для виявлення особливостей експортно-імпортних операцій у торгівлі товарами в транскордонних регіонах є ті з них, які сформовані на кордоні України з ЄС і в яких економічний процес протікає найбільш динамічно, поєднуючи в собі різні аспекти торговельної діяльності, включаючи врахування специфіки розвитку зовнішньоторговельного співробітництва між країнами, що є членами ЄС і державами-сусідами.

 

Таблиця 1. Експорт та імпорт товарів у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між  Україною та ЄС у 2011 р.

Транскордонний

регіон

Експорт з України

Імпорт в Україну

Сальдо

Тис. дол. США

%

Тис. дол. США

%

Тис. дол. США

Українсько-польський

75 048,4

24,5

271 367,8

84,3

–196 319,4

Українсько-угорський

193 696,0

63,2

39 366,6

12,2

154 329,4

Українсько-словацький

13 505,8

4,4

3 859,0

1,2

9 646,8

Українсько-румунський

24 135,4

 

7,9

7 130,0

2,3

17 005,4

Всього

306 385,6

100,0

321 723,4

100,0

–15 337,8

 

Аналізуючи показники експорту та імпорту товарів, а також сальдо зовнішньої торгівлі товарами у транскордонних регіонах, до складу яких входять адміністративно-територіальні одиниці України та сусідніх держав – членів ЄС, слід відмітити значне переважання інтенсивності експортно-імпортних операцій в українсько-польському та українсько-угорському транскордонних регіонах, порівняно з українсько-словацьким та українсько-румунським транскордонними регіонами. Водночас, звертає на себе увагу факт значного негативного зовнішньоторговельного сальдо в українсько-польському транскордонному регіоні, яке не компенсується позитивним сальдо зовнішньої торгівлі товарами в усіх трьох інших транскордонних регіонах, сформованих на кордоні між Україною та ЄС. (табл. 2)

Не менш показовим є дослідження показників експорту та імпорту товарів у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, у контексті використання гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі.

Для розрахунку відповідних даних використовується формула:

 

ID = φ

GDP1 x GDP2

r2

 

 

де ID – глибина інтеграції (або інтеграційний потенціал економік відповідних регіонів чи країн);

GDP1 і GDP2 – валовий внутрішній продукт регіону (країни) 1 і регіону (країни) 2;

φ – коефіцієнт виправлення (обсяг тіньових операцій, величина трансакційних витрат, рівень державного втручання, довжина спільного кордону та простота його перетину);

r – відстань між регіонами чи країнами.

Отримані на основі застосування цього підходу вагові коефіцієнти гравітаційного потенціалу економік відповідних країн та регіонів свідчать про переважання інтеграційного тяжіння між Україною та Польщею (як на міждержавному рівні так і між прикордонними територіями України і Польщею загалом) та в українсько-польському транскордонному регіоні на тлі інших транскордонних регіонів і країн. Водночас, найслабше виявляється взаємний гравітаційний потенціал України та Словаччини (на міждержавному рівні), а також між прикордонними територіями України і Словаччиною (табл. 2).

Порівнюючи взаємні гравітаційні потенціали економік транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС із фактичними показниками експорту та імпорту послуг в межах цих транскордонних регіонів можна прийти до висновку про наявність суттєвих диспропорцій за низкою параметрів.

Насамперед, це стосується імпорту товарів до України в українсько-польському (84,3% на тлі гравітаційного потенціалу в 48,9%) та українсько-румунському (2,3% при гравітаційному потенціалі 28,02%) транскордонних регіонах, а також експорту товарів з України в українсько-угорському транскордонному регіоні (63,2% проти 11,4% гравітаційного потенціалу). Це ж саме спостерігається і в загальному зовнішньоторговельному обороті в українсько-угорському та українсько-румунському транскордонних регіонах: 37,1% на тлі 11,4% у першому та 4,9% на тлі 28,02% у другому.

 

Таблиця 2. Питома вага гравітаційних потенціалів економік транскордонних регіонів,

сформованих на кордоні між Україною та ЄС і відповідних країн

Країни

Питома вага взаємного гравітаційного потенціалу економік, %

Між державами

Для великого транскордонного регіону на кордоні між Україною та ЄС

Для кожного транскордонного регіону окремо

Україна – Польща

68,64

60,22

48,84

Україна – Словаччина

4,71

5,06

11,77

Україна – Угорщина

8,80

21,41

11,37

Україна – Румунія

17,85

13,31

28,02

 

Досліджуючи обсяги експорту та імпорту послуг у межах окреслених транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, слід акцентувати увагу на відповідності реальних даних, які відображають активність зовнішньої торгівлі послугами у цих транскордонних регіонах, наявним передумовам, виявленим у процесі аналізу параметрів зовнішньої торгівлі послугами, характерних для п’яти прикордонних областей Західної України.

Насамперед, це стосується суттєвого переважання українсько-польського транскордонного регіону в загальному обсязі експорту та імпорту послуг, що здійснюються в межах усіх транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС.

Крім того, звертає на себе увагу переважання імпорту послуг над їх експортом в загальному обсязі зовнішньої торгівлі послугами всіх транскордонних регіонів, яке спостерігається на тлі позитивного сальдо зовнішньої торгівлі послугами для кожної з українських областей, що входять до складу цих транскордонних регіонів. При цьому, основний внесок у переважання імпорту над експортом в торгівлі послугами у межах загаданих транскордонних регіонів робить саме українсько-польський транскордонний регіон (негативне сальдо зовнішньої торгівлі послугами у ньому в 2011 р. майже вдвічі перевищило сумарне позитивне сальдо українсько-угорського та українсько-румунського транскордонних регіонів, а в середньому за три роки це переважання становить майже чотири рази).

Аналізуючи вплив окремих областей на формування показників експорту та імпорту послуг в українсько-румунському та українсько-польському транскордонних регіонах, до складу яких з боку України входить по три області, слід відзначити наявність так званих експорто- та імпорто- формуючих областей для кожного з цих транскордонних регіонів. Причому, якщо в українсько-румунському транскордонному регіоні ці області є різними, то в українсько-польському – одна і та ж.

Так, за даними 2009-2011 р. в українсько-румунському транскордонному регіоні на частку Івано-Франківської області припадає 78,5% експорту послуг, в той час, як в їх імпорті область займає лише 3%. Натомість, левова частка імпорту тут припадає на Закарпатську область (96,8%). При цьому слід відзначити, що Чернівецька область в імпорті послуг відіграє дуже незначну роль в цьому транскордонному регіоні, займаючи всього 0,2%, в той час, як в експорті її питома вага становить 7,6%. 

В українсько-польському транскордонному регіоні відмічається значно більша подібність показників питомої ваги окремих областей в експорті та імпорті послуг. Так, Львівщина тут виступає лідером, займаючи 59,2% в експорті послуг та 54,1% в їх імпорті. Водночас відвертим аутсайдером в обох випадках є Закарпаття, на частку якого припадає відповідно 1,3% експорту послуг та 0,8% їх імпорту.

Досліджуючи відповідність показників експорту та імпорту послуг в межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, рівню гравітаційного потенціалу економік сусідніх областей нашої держави та відповідних країн ЄС у межах цих транскордонних регіонів, варто відзначити декілька характерних моментів. По-перше, найбільш наближеними до відповідності рівню гравітаційного потенціалу є параметри експорту послуг в українсько-польському транскордонному регіоні та імпорту товарів (і частково послуг) в українсько-угорському. Водночас, недовикористання гравітаційного потенціалу економік регіонів, що формують транскордонні регіони на кордоні між Україною та ЄС, спостерігається насамперед в частині імпорту послуг (крім українсько польського транскордонного регіону), а також імпорту товарів в українсько-румунському та українсько-словацькому транскордонних регіонах, в той час, як імпорт товарів і послуг в українсько-польському транскордонному регіоні майже удвічі вищий за показник гравітаційного потенціалу (табл. 3).

 

Таблиця 3. Відповідність питомої ваги експорту та імпорту послуг і товарів у межах транскордонних регіонів,

сформованих на кордоні між Україною та ЄС, показнику їх гравітаційного потенціалу

Транскордонний регіон

Гравітаційний потенціал, %

Експорт

Послуг, %

Імпорт послуг, %

Експорт

Товарів, %

Імпорт товарів, %

Українсько–польський

48,84

66,8

86,8

24,5

84,3

Українсько–угорський

11,37

19,9

7,1

63,2

12,2

Українсько–словацький

11,77

5,1

5,5

4,4

1,2

Українсько–румунський

28,02

8,2

0,7

7,9

2,3

 

Загалом, слід відмітити, що за показниками експорту та імпорту товарів для всіх транскордонних регіонів спостерігається більша відірваність від розрахункового рівня гравітаційного потенціалу ніж для аналогічних показників експорту та імпорту послуг у межах цих же транскордонних регіонів. Крім того, за експортом та імпортом послуг має місце більша стабільність показників для кожного з транскордонних регіонів: в українсько-польському – переважання реальних показників експорту та імпорту послуг над розрахунковим рівнем гравітаційного потенціалу, в українсько-угорському – переважання експорту послуг, а в українсько-словацькому та українсько-румунському – недовикористання гравітаційного потенціалу, як в експорті, так і в імпорті послуг. Натомість у зовнішній торгівлі товарами для українсько-польського транскордонного регіону характерним є одночасне (майже двократне) недовикористання гравітаційного потенціалу за експортом та його таке ж значне перевищення за імпортом, а в українсько-словацькому – двократне недовикористання за експортом і майже десятикратне недовикористання за їх імпортом.

Таким чином, пріоритетними напрямами розвитку зовнішньоекономічних зв’язків у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, в частині експорту та імпорту послуг є нарощування обсягів імпорту товарів і, особливо, послуг в українсько-румунському транскордонному регіоні (насамперед за рахунок Чернівецької області), а також збільшення імпорту товарів в українсько-словацькому та зменшення імпорту товарів і послуг в українсько-польському транскордонних регіонах (в останньому в основному шляхом скорочення імпортованих послуг із Польщі у Львівську та Волинську області).

Висновки. Аналізуючи відповідність показників зовнішньоторговельного обороту рівню гравітаційного потенціалу економік сусідніх адміністративно-територіальних одиниць у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, слід констатувати його загальне перевищення в українсько-польському (насамперед за рахунок імпорту товарів) та українсько-угорському та відставання в українсько-словацькому й українсько-румунському транскордонних регіонах.

В торгівлі послугами спостерігається вищий рівень відповідності реальних показників їх експорту та імпорту розрахунковому гравітаційному потенціалу економік сусідніх регіонів, що формують транскордонні регіони на кордоні між Україною та ЄС. Насамперед це стосується українсько-угорського транскордонного регіону, а також експорту послуг у межах українсько-польського транскордонного регіону. При цьому, в українсько-польському та українсько-угорському транскордонних регіонах спостерігається переважання реальних показників експорту послуг над розрахунковим рівнем гравітаційного потенціалу, а в українсько-словацькому та українсько-румунському – недовикористання гравітаційного потенціалу, як в експорті, так і в імпорті.

 

Список використаних джерел:

1.Статистична інформація[Електронний ресурс].Офіційний сайт Головного управління статистики у Волинській області  – Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/

2.Статистична інформація[Електронний ресурс]. Офіційний сайт Головного управління статистики у Львівській області  – Режим доступу: http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/thematics.php?cod=10

3.Статистична інформація[Електронний ресурс]. Офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області . – Режим доступу : http://www.stat.uz.ua/statinfo/zez/index2011.html                   

4.Статистична інформація [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Головного управління статистики в Івано-Франківській області – Режим доступу: http://stat.if.ukrtel.net/

5.Статистична інформація[Електронний ресурс].Офіційний сайт Головного управління статистики у Чернівецькій області . – Режим доступу: http://www.cv.ukrstat.gov.ua

Стаття надійшла до редакції 01.04.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"