Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338

 

С. Ф. Кучер,

к. е. н., доцент кафедри економіки підприємства та економічної теорії,

Бердянський державний педагогічний університет м. Бердянськ

 

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ТА ІНОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРИМОРСЬКОГО МІСТА

 

 

У статті досліджуються проблемы структурних змін економіки приморського міста та сільских приморських районів в умовах переходу до інноваційного типу розвитку, що повинно знайти відображення в забезпеченні структурних змін, які стимулюють модернізацію галузей і формування регіональних кластерів с метою використання потенціалу приморских міст для підвищення їх конкурентоздатності.

 

The paper investigates the problems of restructuring the economy of coastal town and rural areas in the transition to innovative development, which should be reflected in ensuring the structural changes that promote the modernization of industries and the creation of regional clusters in order to utilize the potential of the seaside town to boost competitiveness.

 

Ключові слова: приморске місто, особливості регіональних відтворювальних процесів, інноваційна політика, конкурентоздатність, кластер, індикатори соціально-економічного розвитку.

 

Keywords: seaside town, especially the regional processes of reproduction, innovation policy, competitiveness, cluster, indicators of socio-economic development.

 

 

Постановка проблеми. Ефективність функціонування економіки приморського міста, як будь-якої інформаційної системи безпосередньо пов'язана з організацією розміщення, зберігання, пошуку та обробки інформації. Очевидно, що ефективне управління можливе тільки в тій системі, в якій чітко визначено інформаційні зв'язки як між окремими елементами, так і з зовнішнім середовищем. У цьому випадку забезпечується можливість координації діяльності різних підсистем, їх сполучення з системами вищого та нижчого рівня.

Необхідність уточнення теоретичної моделі структури економіки приморського міста обумовлюють актуальність даного дослідження. При такому різноманітті взаємодіючих об'єктів приморського міста завдання їх адекватного інформаційного відображення видається щонайменше багатостороннім.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розвитку системи регіонального менеджменту значну увагу пріділяють вітчізняні вчені-регіоналісті, Що засвідчує ряд прикладних фундаментальних праць з регіональної політики вчених Інстітуту регіональніх досліджень НАН України; дослідження регіонального економічного простору вчених Ради з вивчення продуктивних сил НАН України [1]; вивчення проблем регіонального менеджменту, яким займаються Д. Стеченко [2], А. Мазур [3], В. Василенко [4], А. Мельник [5], Б. Адамов, О. Лук 'Янченко, М. Чумаченко та інші вчені. На переконання автора, у віщезгаданіх дослідженнях фрагментарно пріділяється увага тим факторів діференціації приморських регіонів, наслідком вплива якіх є нерівномірне положення внутрішньодержавніх регіонів з точки зору їх природно-економічної конкурентоспроможності на національному і міжнародному рівнях. На Україні на цей час активно здійснюється науковий пошук змісту поняття районування як категорії регіоналістікі та одного із напрямків регіональної політики, концептуальні основи якої мают відповідаті сучасному етапу розвитку суспільства.

Проте на сьогодні концептуальні основи формування структури економіки приморських міст є суперечливими, методологія стратегічного розвитку розроблена недостатньо, окремі особливості при формуванні довгострокових програм їх розвитку враховуються не повною мірою. Це не дозволяє на практиці здійснювати цілеспрямоване планування розвитку економіки на окремих територіях. У зв'язку з цим важливим та актуальним завданням сьогодення є окреслення проблем розвитку приморських міст, розробка теоретико-методологічних засад щодо забезпечення структурних змін стратегії їх розвитку, виходячи з специфічних особливостей їхнього функціонування. Актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми статті, визначили мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Завдання і методика досліджень. Мета статті – дослідіті проблеми і методологію, перспективи забезпечення структурних змін в умовах економічного районування у сістемі регіонального менеджменту.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення структуриних змін при дослідженні економічної системи приморський регіону, як суб'єкту національної економіки.

Предметом дослідження є методологічні аспекти, програми та інструменти розвитку, що враховують географічні, соціальні, економічні та демографічні особливості формування приморського економічного району.

Наукова новизна полягає у вірішенні наукового завдання щодо теоретичного обгрунтування структурних змін і розробки методологічних аспектів регіональної програми розвитку в умова системного районування національної економіки з урахуванням соціальніх, економічніх, фінансовіх та інстітуційніх особливостей конкретних приморський регіонів.

Результати. Регіональна економіка являє собою відтворювальну систему з властивими їй закономірностями, що відображають внутрішню збалансованість між її окремими елементами. Кількісними характеристиками, що дозволяють оцінити стан регіонального відтворювального процесу, є регіональні пропорції відтворення, які формуються під впливом інтересів учасників відтворювального процесу. Хронічне порушення регіональних пропорцій відтворювального процесу призводить до того, що його учасники втрачають інтерес до розвитку території, і тоді починаються спад в економіці, відтік капіталу і кваліфікованих ресурсів.

В Україні 20 приморських міст: Маріуполь (Донецька область), Бердянськ (Запорізька область), Керч, Феодосія, Алушта, Ялта, Севастополь, Євпаторія, Красноперекопськ, Армянськ (АР Крим), Херсон, Генічеськ, Скадовськ (Херсонська область), Миколаїв ( Миколаївська область), Одеса, Іллічівськ, Вилкове, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Рені (Одеська область) у яких проживає більше 3,5 мільйонів чоловік. У приморських містах зосереджено понад півтори тисячі підприємств машинобудування та металургії, близько 100 підприємств енергетичної та хімічної галузей, понад 700 підприємств пов'язаних з транспортуванням, зберіганням, упаковкою продукції.

Кожен з українських приморських міст по-своєму унікальний. Серед загального ряду міст виділяється Одеса, з населенням понад 1 мільйон чоловік, а також Миколаїв (508 тис. чол.), Маріуполь (490 тис. чол.), Херсон (361,3 тис. чол.), Севастополь (360 тис. чол.). Крім того, є цілий ряд приморських міст менш великих, але не менш важливих. Серед них можна виділити такі міста як, Керч (171 тис. чол), Бердянськ (118 тис. чол.), Євпаторія (114 тис. чол), Ялта (89 тис. чол), Феодосія (85 тис. чол).

Майже у всіх приморських містах є морські торговельні порти, які переробили за 10 місяців 2005 року 89779,0 тис. тонн вантажів, хоча пропускна здатність 1300625,0 тис. тонн.

Крім того, в Одесі, Миколаєві, Маріуполі, Херсоні, Севастополі, Керчі та Бердянську є аеропорти або аеродроми.

Відтворювальний підхід до управління регіональною економікою означає насамперед необхідність виділення відтворювальних циклів, які високолокалізовани на території регіону даного рангу. Сукупність цих циклів і складає предмет безпосереднього управління та визначає функції управління. Таким чином, відтворювальний підхід створює методологічну основу для вирішення такої серйозної й актуальної проблеми, як реструктуризація та розподіл функцій і повноважень між різними рівнями територіальної системи: державою в цілому, її суб'єктами та териториальними громадами.

Характер відтворювальних процесів на різних територіях не ідентичний. Так, наприклад, на території Запорізької області чітко виділяються дві економічні зони, які відносяться до різних типів відтворення і розвиток яких має свої відмінні закономірності відтворювального процесу:

Запоріжжя і його агломерація. Їх економічна структура включає наукоємні виробництва, високорозвинену науково-освітню та фінансову сферу, крупний транспортно-логістичний центр, що визначають адаптивність до інноваційного розвитку та інвестиційну привабливість цієї зони;

решта простору Запорізької області. Тут відтворювальний процес носить інший характер, зумовлений структурою економіки малих міст і сільських районів області, особливостями їх ресурсного потенціалу (сільське господарство, застарілі фонди, незадовільний стан інфраструктури та її загальна нерозвиненість, дефіцит кваліфікованих кадрів, низькі доходи населення), низькою конкурентоспроможністю виробленої продукції, інвестиційної непривабливістю і багатьма іншими чинниками, що визначають диференціацію рівня соціально-економічного розвитку даної території.

Загальне технологічне відставання України від економічно розвинених країн, орієнтація економіки переважно на розвиток сировинних галузей, бюджетна залежність від кон'юнктури зовнішнього ринку енергоресурсів і, відповідно, залежність від перерахованих факторів вирішення соціальних проблем настільки очевидні, що потреба в докорінній зміні якості української економіки ні в кого не викликає сумнівів. Але розуміння інноваційного розвитку у вузькому сенсі призведе до того, що більша частина простору країни буде з цього процесу виключена, так як для малих приморських міст і сільських районів цей шлях розвитку абсолютно нереальний. Точно в такому ж стані знаходяться і виробничі фонди видобувних галузей, технологічний рівень яких склався ще в радянський час і вже тоді не відповідав світовому.

У структурі промислового виробництва економіки приморського м. Бердянська основними галузями є: виробництво продуктів нафтоперероблення, хімічна та нафтохімічна, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, машинобудування, легка та харчова промисловість (рис.1.).

 

 

Рис. 1. Структура галузей промисловості м. Бердянськ

 

У багатьох приморських містах та сільських районах основними напрямами розвитку промисловості залишаться підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, з виробництва будівельних матеріалів, деревообробці, ремонту й обслуговуванню сільськогосподарської техніки і транспорту, з розвитку рекреаційно-туристичного бізнесу на основі використання наявних сприятливих природних умов. При цьому головним завданням є не консервація неефективних неконкурентоспроможних виробництв, а розширення і розвиток нових виробництв на базі використання нових технологій, що забезпечують зниження витрат, зростання продуктивності праці і підвищення якості продукції, відповідність вироблених товарів та послуг вимогам ринку.

Але не зважаючи на велику роботу по структурним перетворення протягом 2011 р. у місті створено 1940 нових робочих місць, у тому числі юридичними особами - 221, фізичними особами з правом найму –  1719, і як видно з (рис.2) вимальовується тренд по зменшенню кількості новостворених робочих місць, що в майбутньому може спровокувати відтік працездатного населення в регіони, де рівень створення робочих місць значно більший, а це в основному великі промислові та адміністративні центри України.

 

Рис. 2. Кількість створених нових робочих місць у галузях економіки м. Бердянськ

 

Що стосується інновацій в системі управління просторовим розвитком, то, як свідчить досвід розвинених країн, посилення конкурентних переваг території забезпечується за рахунок використання нових підходів до формування її господарського комплексу, зокрема кластерного підходу. В основі просторової стратегії регіону повинна лежати кластерна політика. Її мета полягає в тому, щоб перейти до управління об'єднаннями муніципальних утворень, які зможуть забезпечити формування центрів розвитку територій, що реалізують їх економічний потенціал, мають необхідну ресурсну базу, орієнтованих на реальну місткість ринку і здатних виробляти конкурентоспроможну продукцію на основі використання сучасних технологій. Кластер - це неформальне об'єднання взаємопов'язаних і взаємозалежних структур, між якими складаються відносини, засновані на усвідомленні спільних інтересів і розумінні необхідності взаємодії в умовах жорсткої конкурентного середовища. Кластери не можуть створюватися шляхом прийняття адміністративних рішень. В рамках регіонального кластера, об'єднуючого декілька територіальних громад, така задача може бути вирішена. Регіональні кластери агропромислового профілю покликані створити виробничо-збутову основу для сільгоспвиробників, яка повинна забезпечити безперебійне постачання матеріальними ресурсами (насінням, пальним, добривами), ремонт та обслуговування техніки, організацію збуту продукції.

Пропоновується розглядати організаційно-економічну модель структурних перетворень економіки приморського міста на основі визначення двох її рівнів: операційного (на рівні суб'єктів господарювання у рекреації та їх об'єднань) і функціонально-територіального (у межах господарської системи курортного міста), та її адаптації до зовнішнього середовища (рис. 3). Даний методичний підхід дозволяє здійснювати вибір і використовувати адекватні для кожного із рівнів методи перетворень. Саме такий інноваційний підхід дозволяє впроваджувати фінансово-управлінські інструменти для забезпечення організаційно-економічних перетворень на мікроекономічному рівні, зокрема, шляхом лізингових відносин з подальшою формалізацією відповідних управлінських впливів на параметри функціонування туристично-курортної системи приморського міста.

 

Рис. 2. Рівні організаційно-економічної моделі перетворень туристично-курортної системи

 

Важко очікувати, що формування кластерів станеться стихійно, без участі регіональних органів управління. Для регіональної адміністрації кластерна політика означає координацію проектів з розвитку ключових кластерів та їх всебічну підтримку. В основі політики просторового розвитку лежить система принципів, через призму яких повинні розглядатися управлінські рішення, що приймаються на регіональному та місцевому рівнях: розробка стратегічних та планово-прогнозних документів – це складний процес, але незмірно складніше їх реалізація, особливо якщо враховувати неминучі зміни, що відбуваються в конкурентному середовищі. Тому не випадковими є включення в управлінський процес функції моніторингу та використання системи індикаторів, що дозволяють давати кількісну оцінку результативності соціально-економічного розвитку та рівня досягнення поставлених цілей і виконання завдань. При цьому саме формулювання завдань повинна, по-перше, відповідати повноваженням і, по-друге, містити в собі можливість кількісної оцінки їх виконання. Таким чином, формулюючи пріоритети державної економічної політики, необхідно враховувати особливості господарської та просторової структури економіки і використовувати механізми, що забезпечують технологічний підйом господарської системи численних малих міст і сільських районів і формування в них сучасної соціальної інфраструктури.

Для більш повного і ясного уявлення про сильні та слабкі сторони економічного розвитку м. Бердянська автор склав матрицю SWOT-аналізу м. Бердянська, результати якої дозволяють визначити стратегічну мету, місію та завдання щодо вдосконалення управління маркетингом на міському рівні.

Матриця SWOT - аналізу м. Бердянська. Можливості. Позитивна динаміка виробництва в країні і місті. Ефекти імпортозаміщення (тимчасовий). Державна політика в галузі іноземних інвестицій (закон про концесії ...). Орієнтація на регіони світових кредитують організацій. Глобалізація господарських зв'язків. Орієнтація іноземних підприємств на розміщення проміжних стадій виробництва в Бердянську. Реалізація міжнародних транспортних проектів (будівництво міжнародних транспортних коридорів). Поширення мережі Інтернет. Глобалізація економіки. Розвиток функцій місцевого самоврядування. Великий кадровий потенціал. Розвиток нових сфер бізнесу та спеціальностей.

Погрози. Активізація комунікаційної політики і наявність достатніх переваг у міст - найближчих конкурентів (Маріуполь, Мелітополь, Феодосія, Керч). Можливе домінування іноземних компаній в капіталі провідних підприємств, що призведе до витоку капіталів з міста. Нестабільна політична ситуація в країні в цілому, що призводить до відтоку капіталів і витоку умов. Падіння попиту на продукцію і послуги профільних галузей внаслідок зміни попиту або технологічної відсталості виробників. Жорсткість митної та візової політики. Нестабільне фінансування державних програм. Невизначеність центру щодо регіональної та міської політики. Обмеженість прав місцевого самоврядування у сфері залучення інвестицій, кредитів і т.п. при непередбачуваності політики на обласному та державному рівнях. Неврегульованість земельних відносин на державному рівні, що призводить до конфліктів між бізнесом і громадою. Низька вартість праці у порівнянні зі світовими і навіть з обласними розцінками. Глобалізація ринків праці, наслідок - витік людських ресурсів (тобто їх фактичне перерозподіл у ті країни і міста, де за них більше платять).

Переваги. Позитивна структура зовнішньоторговельного балансу. Приморське положення (через Азовське море місто має зв'язок зі світовим океаном, а значить з будь-якою точкою світу). Перетин транспортних магістралей (морський, автомобільний, залізничний види транспорту). Наявність великих резервних потужностей в обробній промисловості. Наявність диверсифікованого науково-освітнього комплексу. Щодо розвинена система міжрегіональних і всередині регіональних зв'язків. Відносно розвинена фінансова інфраструктура. Розвинена інфраструктура міжнародних зв'язків. Розвинена система зв'язку і комунікацій. Природні ресурси (мінеральна вода, лікувальні грязі). Досвід проведення ярмарків. Висококваліфікована робоча сила. Наявність фахівців, які пройшли стажування за кордоном. Бердянськ - центр регіональних представницьких компаній. Більш розвинений (у порівнянні з містами сусідами) ринок праці та його інфраструктура (агентства, біржі, вузи, центри перепідготовки та ін.) Сильні творчі течії (рок групи, оркестри, театри та ін.) Сильне студентський рух. Стабільна міжнаціональна і міжконфесійна політика.

Недоліки. Віддалене положення від найважливіших політичних і економічних центрів України, Росії, Європи та світу. Відсутність міжнародного консигнаційного терміналу та проблеми, що виникають на митниці. Недостатньо використовуваний туристський потенціал. Обмежені можливості проведення дозвілля в порівнянні зі світовим рівнем. Сировинна структура експорту. Нерозвинена і нестабільна правова середу. Відсутність законодавчого блоку по всім господарським зв'язкам. Зношені виробничі фонди, технічна відсталість. Неякісна транспортна інфраструктура (автодороги). Високий знос міських інженерних комунікацій. Невисока міжнародна популярність міста і недоработанность іміджу міста. Відсутність маркетингу міста. Обмежений ринок нерухомості. Низький рівень громадської безпеки. Непідготовленість населення до швидких змін у місті. Гостра потреба в керівниках, "мислячих по-новому". Велика кількість пасивно очікує населення, яка не бере участі в будівництві нової держави і свого міста, і випав тим самим з ринку праці. Дуже складна демографічна ситуація (старіння населення). Відсутність великої кількості спеціалізованих офісних будівель і приміщень. Неефективне регулювання ринку праці. Слабке використання можливостей інфраструктури. Відсутність інформаційної бази по підприємствах (експортно-імпортні операції; вивіз-ввіз за межі міста).

Обґрунтуванням заходів щодо організаційно-структурних перетворень економіки приморського міста стало б їх маркетингове забезпечення. Пропонується створення і просування на ринок мережі курортно-рекреаційних модулів на основі базового споживчого ланцюга “нічліг – сніданок – екскурсія”. До складу мережі могли б входити малі приватні готельні господарства і місцеві еколого-лікувальні маршрути, які обслуговуватимуться підготовленим з місцевого населення персоналом і гідами-провідниками. Запропонована концепція активізації рекреаційного бізнесу має реальні можливості для успішної реалізації, про що свідчать результати проведеного аналізу методом побудови TOWS-матриці туристичного кластеру м. Бердянська (табл. 1).

 

Таблиця 1. TOWS-матриця туристичного кластеру м. Бердянська

СИЛЬНІ СТОРОНИ

МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ

Реалізація міжнародних транспортних проектів

Розвиток нових сфер бізнесу

Наявність міст конкурентів

Падіння попиту на курортні послуги

Нестабільна політична ситуація в країні

Приморське положення

Проведення міжнародних фестивалів, організація морських круїзів; створення курортних модулів

Створення нових сегментів дозвілля (сафарі-парк, гідропарк, льодовий стадіон, зимовий аквапарк, екологічний туризм)

Рекламна, з акцентуванням унікальності розташування міста (Бердянська коса)

Позиціонування  міста як території низьких цін (у порівнянні з       АР Крим), впровадження маркетингових інструментів

Акцентування доходної частини бюджету на сферах діяльності, які мало піддаються політичному впливу

Природні ресурси (мінеральна вода, лікувальні грязі)

Організація турів вихідного дня по отриманню курортних процедур

Вихід на іноземні ринки натуральної косметики (креми, лосьйони, гелі, маски, мазі)

Розширення і раціональне природокорис- тування в       курортних закладах

Залучення нових сегментів

-

СЛАБКІ СТОРОНИ

МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ

Обмежені можливості курортного сервісу

Тренінги, семінари, курси підвищення кваліфікації персоналу

Будівництво споруд для дозвілля (сафарі-парк, гідропарк, льодовий стадіон, зимовий аквапарк, екологічний туризм)

Підвищення якості обслуговування

рекреантів

Реклама (радіо, телебачення, газети, журнали), PR-акції, знижки на курортні послуги

-

Недосконале транспортне сполучення

Відновлення повітряного сполучення

Відновлення морських пасажирських перевезень (круїз „Навколо Меотіди”)

Розширення транспортного сполучення

Диверсифікація транспортних перевезень

Залучення приватних і іноземних інвестицій

 

На національному рівні найбільший вплив на розвиток зовнішніх зв'язків міста буде надавати склалася територіальна структура економіки, територіальний поділ праці, що дозволить багатьом компаніям почати експансію в Бердянськ, в той же час треба достатньо чітко впливати на цілеспрямованість цих зв'язків. Жорстка конкурентна боротьба між підприємствами в центральній і східній частинах України поступово переходить у південні, слабко освоєні і малозаселені райони. На рівні міста до таких обтяжуючим факторів відноситься склалася галузева структура економіки міста, визначальна його спеціалізацію, а також науково-технічний потенціал.

Дані фактори і умови будуть у досить сильному ступені надавати інерційне вплив на розвиток зовнішніх зв'язків, особливо в короткостроковому і середньостроковому періоді. Що стосується довгострокового періоду, то за умови реалізації стратегічних напрямів, прописаних в даному розділі концепції, внутрішній потенціал міста може бути істотно видозмінений, що може сприяти оптимізації, як структури, так і напрямку зв'язків.

Висновки. Стратегічна мета - посилення зовнішньоторговельних і транспортних функцій, перемикання в Бердянськ потоку українських вантажів і розвиток зовнішньоторговельних, промислових і транспортних функцій обслуговування цього потоку. Ця мета може бути досягнута тільки в гострій конкуренції з іншими транспортними вузлами регіону (Маріуполь, Керч, Таганрог (Росія). Причому завдання не тільки в тому, щоб збільшити обсяги власне транспортної роботи. Набагато більший ефект в сенсі зростання доходів і зайнятості може дати обслуговування потоку. Наприклад, організація бондових і консигнаційних складів передпродажного зберігання масових експортних вантажів дозволила б перевести в Бердянськ висновок зовнішньоторговельних угод, отримувати стабільний дохід від зберігання, підробітки та відвантаження, а також від обслуговування цих угод банками та страховими компаніями.

Наступним дуже важливим аспектом міського маркетингу є визначення місії. Місія повинна містити в собі суть основних конкурентних переваг і основну стратегію розвитку. Виходячи з цього, ми пропонуємо наступне формулювання місії міста: Бердянськ - відкритий і розвивається місто, має розвинений транспортно-промисловий і рекреаційний потенціал.

Базуючись на цій місії, ми висуваємо наступні загальні чотири завдання, реалізація яких дозволить увійти місту в зовнішнє середовище і зайняти належне місце в ієрархії міст, продовжити своє формування в якості виробничо-туристичного центру Півдня України:

1.Формуванння іміджу міста, відповідне його місії і реальним конкурентним перевагам, розвиток цих переваг;

2.Маркетінг і просування міста;

3.Забезпечення умов розвитку міжрегіональних, національних і світових зв'язків;

4.Збільшення обсягу, інтенсивності та вдосконалення структури зв'язків усіх напрямків і рівнів.

Для більш детальної перспективної оцінки обременяющих факторів і умов необхідно детальне інформаційне забезпечення. Це дозволить у майбутньому проаналізувати наявну структуру і напрямок зовнішніх зв'язків Бердянська з позицій їх ефективності та оптимальності.

Результати аналізу структурних змін при здійсненні організаційно-економічних перетворень економіки приморського міста дозволяють ідентифікувати найменш витратні та найбільш продуктивні й доступні засоби просування курортно-рекреаційних модулів за допомогою інформаційних кампаній, встановлення та розвитку комунікацій із місцевими владами, громадами, рекламних продуктів, пропаганди ідеї сітьового бізнесу серед місцевих підприємців у сільських депресивних регіонах, стимулювання розвитку “зеленого туризму”, реалізації етнокультурного потенціалу території.

Пропонуються вирішення наступних основних завдань та заходів:

розробка та затвердження Плану стратегічного розвитку м. Бердянська на 2014-2018 роки;

визначення індикаторів соціально-економічного розвитку для здійснення моніторингу реалізації Плану стратегічного розвитку і Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Бердянська на 2014 рік;

моніторинг та оцінювання виконання стратегічного Плану економічного розвитку м. Бердянська;

відкриття Центру з надання муніципальних послуг;

забезпечення в діяльності виконавчого комітету системи управління якістю відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008;

здійснення економічного аналізу розрахунків комплексної оцінки (рейтингу) соціально-економічного розвитку (щокварталу);

забезпечення максимальної інформованості мешканців міста, громадськості у діяльності виконавчого комітету щодо соціально-економічного розвитку міста;

забезпечення своєчасного реагування на пропозиції та зауваження громадськості;

продовжити практику ефективних форм роботи виконавчої влади з органами самоорганізації населення, політичними партіями щодо спільної участі у реалізації державної соціально-економічної політики;

Очікувані результати:

наявність стратегії розвитку міста на перспективу; своєчасне проведення моніторингу виконання стратегії та міських програм;

підвищення якості надання муніципальних та адміністративних послуг населенню;

створення позитивного іміджу діяльності виконавчої влади.

 

Литература

1. Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: теоретико-методологічні основи дослідження / [Б.М. Данилишин, І.К. Бистряков, О.І. Дацій та ін. ; за ред. Б.М. Данилишина]. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – 220 с.

2. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком / Д.М. Стеченко. – К.: Вища школа, 2000. – 283 с.

3. Мазур А.Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення й управління / А.Г. Мазур. – Вінниця : Вінницяоблдрукарня, 2000. – 263 с.

4. Василенко В.Н. Архитектура регионального пространства: монография / В.Н. Василенко. – Донецк: Юго-Восток, 2006. – 256 с.

5. Організаційно-економічний механізм розвитику регіону: трансформаційні процеси та їх інституційне забезпечення : монографія / [кол. авт. ; за ред. А.Ф. Мельник]. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 608 с.

 Стаття надійшла до редакції 06.03.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"