Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.432

 

Т. М. Нагорна,

аспірант кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства,

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

У статті розглядається впровадження інновацій на сільськогосподарських підприємствах та тенденції їх інноваційного  розвитку, вагомі наукові надбання сучасної системи землеробства, продукування й застосування новітніх технологій у рослинництві та тваринництві.

 

In this article innovation on farms and trends of innovative development, important scientific achievements of modern farming systems, production and application of new technologies in crop and livestock production.

 

Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, інноваційний процес, інноваційні перетворення.

 

Keywords: innovation, innovation, innovation process, innovative transformation.

 

 

Вступ

Однією з актуальних проблем агропромислового комплексу України є інноваційний шлях розвитку сільськогосподарського виробництва. Широке впровадження інновацій в усіх напрямах діяльності сільськогосподарських підприємств сприяє: зростанню продуктивності праці, економії різних видів ресурсів, скороченню витрат і зниженню собівартості аграрно-продовольчої продукції, нарощуванню обсягів і підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Сучасний стан інноваційної діяльності досліджували у своїх працях вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: І.І. Вініченко, О.І. Дацій, Л.П.Марчук, П.П.Руснака, С.О.Саблука та ін., але інноваційна діяльність безпосередніх сільськогосподарських виробників досліджена недостатньо.

 

Постановка задачі

Мета статті -  простежити еволюцію інноваційних змін, розглянути інноваційні здобутки аграріїв України, а також з’ясувати коло проблем, що гальмують інноваційний розвиток сільського господарства.

 

Результати

Науковий доробок вітчизняних вчених досить вагомий. Він має стати «полем новацій» для українських аграріїв. Так, у 2009 році установами НААН України завершено 776 фундаментальних і 629 прикладних науково-дослідних розробок. Створено 229 сортів і гібридів сільськогосподарських рослин; 21 породу та внутріпородних типів тварин, комах; 44 нові види техніки, машин і обладнання; 185 ресурсозберігаючих технологій та технологічних інструкцій; 9 видів нових матеріалів, 19 засобів захисту рослин і тварин тощо [1, с.12-13].

Переважна більшість інноваційних здобутків вітчизняних аграрних підприємств пов’язана нині із використанням наукових розробок, що сприяють інтенсифікації сільського господарства, забезпечують економію матеріальних ресурсів і гарантують підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Тому спостерігається дифузія (розповсюдження) інновацій, які стосуються перш за все виробництва елітного насіння, виведення нових сортів рослин, використання перспективних технологій утримання тварин, створення більш продуктивної сільськогосподарської техніки, нових засобів захисту рослин і тварин тощо. Такі інноваційні зміни не можна вважати кардинальними. Вони відбивають традиційний підхід до розвитку сільського господарства як окремої галузі економіки, що намагається збільшити обсяги виробництва продовольства за рахунок якісного удосконалення матеріально-речових елементів продуктивних сил [2].

Розглянемо інноваційні досягнення аграрних підприємств. Наприклад,  ТОВ «Деміс-Агро», що спеціалізуються на свинарстві, в Дніпропетровському районі за три з половиною роки воно довело поголів’я свиней до більше, ніж 20 тисяч. Разом з тим, що розпочинало «з нуля», завізши до комплексу у Підгородньому 900 свиноматок з Франції. Товариство подумало не лише про постійний мікроклімат для свинок, спеціальну годівлю для кожної тварини в залежності від її стану, що прослідковується комп’ютерною системою, а навіть про екологічні та соціальні наслідки діяльності – скоро запрацює установка, яка перетворюватиме гній на чистий, дезодорований біогаз.[8]

У передових господарствах збільшення поголів’я свиней досягається за рахунок інтенсивних методів ведення галузі та широкого впровадження міжпородного схрещування і гібридизації. Остання суттєво підвищує продуктивність тварин і збільшує прибуток на 30%. Відома корпорація «Агро-Союз» у поточному році презентувала проект будівництва свинокомплексу з повним циклом виробництва м’яса свиней на 360 тис. голів [5, с.16]. Упродовж останніх 50 років в Україні й за кордоном спроектовано та побудовано механізовані ферми і комплекси, на яких утримувалось від 150 до 2400 і навіть більше корів. Зі збільшенням поголів’я тварин зростала культура землеробства, урожайність полів, поліпшувалась кормова база, зростало виробництво молока.

Нині у молочному скотарстві України на першому плані стоїть проблема раціонального ведення галузі і отримання прибуткового якісного молока — сировини для переробних підприємств. Молочна галузь — найскладніша у тваринництві. Тут ланцюг «людина-машина-тварина» повинен спрацьовувати декілька разів щодоби з однаковими інтервалами часу протягом 4-5 років продуктивного використання тварин. Навіть незначне порушення цього поєднання знижує продуктивність.

Процеси утримання та доїння корів в Україні удосконалювали неодноразово. У 60-х роках — це були доїльні зали з «Ялинками», коли «фортецю» механізації галузі намагались взяти приступом, без підготовки кадрів, тварин, належних кормової бази і племінної роботи, з недосконалою технікою. Але із самого початку вони були приречені. Друга спроба — у кінці 70-х — на початку 80-х років. Тоді побудували нові комплекси та реконструювали ряд існуючих ферм, впровадили комплексну механізацію в багатьох господарствах. З різних причин нині діючих комплексів залишились одиниці, та й ті далеко не в кращому стані. А основною причиною є те, що проекти цих комплексів створено понад 20 років тому. В них не враховано останніх досягнень сільськогосподарської науки й практики. Масове тиражування їх елементів не принесло бажаних результатів — більшість побудованих ферм не працюють за тією технологією, яку закладено у проектах.

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників  сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв’язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв’язно і доять у залах. Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.

Для доїння корів у доїльних залах за кордоном використовують сучасні високоавтоматизовані доїльні установки «Тандем», «Ялинка», «Карусель» і доїльні роботи. У СПП «Чумаки» функціонує один із найновітніших молочних комплексів «Карусель». Звичайно, такі установки, порівняно з традиційними, мають вищу продуктивність, спрощену конструкцію, вони надійніші, заощаджують площу доїльного залу, різко зменшують витрати праці на вигін корів з майданчика після доїння, підвищують рівень безпеки праці оператора. Комплекс також знаний своїм технологічним обладнанням для доїння корів, очищення, охолодження та зберігання молока [6,с.51].

В галузі рослинництва в області є теж певні досягнення. З 2005 року у нас працюють такі енергозберігаючі комбайни, трактори, агрегати як «Кейси СТХ - 500», «Нью Холанд», «Домінатор», «Клаас», «Джон Дір», трактори «Джон Дір», «Кейси», посівні комплекси «Флексікоіл», «Грейн Плейнс», сівалки «Оптіма» та «Кінза», сівалка нульового циклу «Семіато», самохідний оприскувач «Джон Дір».

Фермерськоге господарства «Вперед-Агро» що займається здебільшого рослинництвом, займається  системою поливу, що використовується для вирощування овочів, а також з сільгосптехнікою, яку, до речі, інколи власноруч поліпшують та раціоналізують, враховуючи особливості і потреби господарства. Є і поле, де експериментують з технологією No-till –одним з варіантів ґрунтозахисних технологій обробітку, коли ґрунт не порушується від збору врожаю до посіву, за винятком внесення добрив. Посів або закладення насіння здійснюється у вузьку борозну або канавку, яку створено дисковим сошником, хвилястим дисковим ножем, долотоподібними, або роторними сошниками. Боротьба з бур’янами здійснюється головним чином за допомогою гербіцидів. Можливе застосування культивації для екстреного контролю забур’яненості

Отже, інноваційні перетворення поступово охоплюють аграрний сектор економіки, але поки що вони торкаються обмеженої кількості сільгоспвиробників. Активізації інноваційної діяльності в аграрній сфері заважає ціла низка несприятливих чинників, пов’язаних з обмеженістю механізмів впливу на інноваційні процеси [10].

Розвиток  сільського господарства викликає до життя нові форми інноваційного співробітництва українських аграріїв із зарубіжними партнерами. Наприклад Інститут сільського господарства степової зони розвиває тісні міжнародні зв’язки з науковими установами 14 країн Європи і Азії (найбільш тісні — з Росією, Білорусією, Китаєм, Болгарією, Грецією), в першу чергу, за спільними програмами з питань селекції кукурудзи. Нині Інститут сільського господарства степової зони є провідною установою, що займається комплексними науковими розробками наступних проблем:

- створення високопродуктивних гібридів кукурудзи і сорго, сортів озимої пшениці, ячменю, вівса, зернобобових культур;

- опрацювання методів підвищення стійкості зернових до стресових умов (посуха, низькі температури, тощо);

- розробка наукових основ організації сівозміни, системи ґрунтозахисного обробітку, раціонального використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин;

- удосконалення волого- і енергозбережних технологій вирощування зернових, зернобобових, технічних і кормових культур;

- економічна оцінка ефективності наукових розробок [9].

Насамперед слід вказати на невідпрацьованість законодавчої бази і навіть повну відсутність деяких юридичних норм, досить важливих для розгортання інноваційної діяльності. Так, в Україні відсутнє законодавче визнання органічного сільського господарства, не налагоджена система реєстрації підприємств, що займаються виробництвом екологічно чистої продукції, не відпрацьовано стандарти якості органічного продовольства. Сучасні біопрепарати донині вносять до переліку пестицидів та агрохімікатів. Бракує належного патентноліцензійного захисту на сорти і гібриди вітчизняної селекції, які внесені до Державного реєстру рослин. Держава недостатньо дбає про розвиток організаційно-економічних форм інноваційного спрямування, не надає аграріям належної фінансової допомоги. Наприклад, в Україні відсутнє державне замовлення на елітне насіння, а це суттєво заважає впровадженню сортів вітчизняної селекції.

Самостійне налагодження стосунків сільськогосподарських підприємств із зарубіжними партнерами, дозволене державою, теж не завжди доцільне. Наприклад, купуючи засоби захисту рослин у численних дистриб’юторів зарубіжних компаній, українські аграрії не можуть бути впевнені у якості препаратів. Підтвердити відповідність останніх дуже важко через відсутність достатньої кількості лабораторій. На ринку України спостерігається стихійне збільшення імпорту зарубіжної сільськогосподарської техніки, але держава не намагається підпорядкувати його своєму контролю. Виконання лізингових програм, розрахованих на підтримку вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки, нині загальмовано.

Недостатнє державне фінансування аграрної науки, зменшення обсягів кредитування сільськогосподарських підприємств, підвищення їх витрат на виробництво обумовлюють слабкий інтерес аграріїв до інноваційних розробок. Цьому також заважають нерозвиненість інформаційних джерел, тимчасовий характер співпраці аграрних підприємств з науково-дослідними установами, відсутність наукового супроводу при опануванні нових технологій тощо. Без ґрунтовного розв’язання поставлених проблем успішний інноваційний розвиток аграрної сфери не можливий.

 

Висновки

Інноваційні перетворення набувають поступового поширення в аграрному секторі економіки України. Вони ще не мають системного характеру, але умови для загальної інноваційної розбудови аграрної сфери вже створюються. Інноваційні зміни у сільському господарстві мають різну цільову спрямованість. Переважна більшість інноваційних перетворень пов’язана з розповсюдженням інновацій, які сприяють інтенсифікації сільського господарства і гарантують економічну доцільність виробництва продовольства. Але більш перспективними слід вважати інноваційні досягнення, які забезпечують перетворення сільського господарства на динамічну, збалансовану, адаптивну систему, здатну до постійного самовідтворення при погіршенні загальних умов економічного розвитку. Прискорити інноваційні зрушення в аграрній сфері можна за допомогою ґрунтовного розв’язання цілої низки проблем, що стосуються відпрацювання правової бази, удосконалення організаційно-економічних форм, поліпшення фінансування та інформаційного забезпечення інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Література

 

1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник.-К.:Вища школа, 1995.-471с.

2. Пшеничний О. Витратили на науку / О. Пшеничний // Агро Перспектива. — 2010. — № 4 (123). — С. 11—13.

3. Формування продовольчих ресурсів в Україні / М. М. Кулаєць, М. Ф. Бабієнко, П. А. Лайко, О. Д. Витвицька, М. М. Лучник // Економіка АПК. — 2010. — № 2. — С. 41—46.

4. Чехов Р. А. Ефективність господарської діяльності підприємства науково- дослідного спрямування / Р. А. Чехов // Економіка АПК. — 2010.— № 8 — С. 133—135.

5. Самаріна І. Надія є! / І. Самаріна // Агробізнес сьогодні. — 2010. — 12 (187). — С. 16—17.

6. Кудлай І. Перспективи розвитку доїльного обладнання / І. Кудлай, В. Смоляр // Агро Перспектива. — 2010. — № (125). — С. 50—51.

7. Махмудов І. В ногу з сівалками / І. Махмудов // Агро Перспектива.— 2010. — № 1 (120). — С. 74—76.

8. http://www.demis.com.ua/ru/sobitiya

9. http://www.institut-zerna.com/

10. http://b2btoday.com.ua/id/3701611

 Стаття надійшла до редакції 09.10.2012 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"