Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 347,7:339

 

Б. О. Тустанівський,

асистент кафедри філософії та економічної теорії,

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

 

ОБГРУНТУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПОГЛИБЛЕННЯ ТРАНСАТЛАНТИЧОЇ ТОРГОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

 

SUBSTANTIATION OF TRANSATLANTIC TRADE INTEGRATION POTENTIAL DEEPENING

 

В статті розкрито сутність та особливості трансатлантичної торгової інтеграції між США та ЄС. Подано мотиваційні складові переговорів по трансатлантичній зоні вільної торгівлі, встановлено їх сучасний стан. Обґрунтовано потенціальні ефекти від поглиблення торгової інтеграції між США та ЄС.

 

The article reveals the essence and features of the transatlantic trade integration between the U.S. and the EU. Filed motivational components of talks on transatlantic free trade area, established their current state. Substantiated potential effects of deepening trade integration between the U.S. and the EU.

 

Ключові слова: США, ЄС, зовнішньоторговельні відносини, трансатлантична зона вільної торгівлі, інтеграція, лібералізація торгівлі, СОТ, економічний ефект.

 

Key words: U.S., EU, foreign relations, transatlantic free trade area, integration, trade liberalization, WTO, economic effect.

 

 

Постановка проблеми. Економічні відносини між США і Європейським союзом у значній мірі визначають тенденції розвитку глобальної економіки. При цьому, динаміка трансатлантичних потоків товарів, послуг і капіталів відображає традиційну близькість інститутів зовнішньоекономічних зв’язків США та Західної Європи, стійкість сформованих зв’язків, високий платоспроможний попит обох регіонів на сучасні товари та послуги. Відповідно до цього, торговельна політика США та ЄС характеризується спільними рисами, основними з яких є лібералізація ринків та взаємних відносин, сповідування принципів демократії та соціального партнерства. Зважаючи на це, в умовах кризи Світової організації торгівлі, що виникли в результаті невдалих переговорів в рамках Дохійського раунду, трансатлантична торгова інтеграції набуває все більшої актуальності як з точки зору двосторонніх відносин між двома найбільшими суб’єктами міжнародних відносин, так і з точки зору трансформації усієї системи світової торгівлі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Найбільш комплексні дослідження проблеми поглиблення трансатлантичної торгової інтеграції зустрічаються у працях таких учених-економістів як: Р. Агерн, Дж. Антал; Б. Бері; К. Бергстен; Р. Болуін; Г. Бургхарт; Д. Гамілтон; Б. Ейхенгрін; Г. Еріксон; С. Кох-Везер; Дж. Квінлан; П. Майєр; Дж. Морралл; Г. Пенел; М. Поллак; П. Рашіш; Ю. Шишков та інші.. Більшість із перелічених авторів звертають увагу на розвиток торговельних відносин між США та Європейським союзом, що відбувається паралельно із розвитком світової торговельної системи на основі багаторівневих домовленостей в межах СОТ/ГАТТ, регіональних та двосторонніх переговорів.

Серед українських вчених комплексно зовнішньоторговельні відносини між США та Європейськими країнами не досліджувалися. Вони розглядалися в контексті міжнародної торгівлі, процесів глобалізації чи Світової організації торгівлі Г. Аніловською; І. Бураковським; І. Дахно; І. Іващук; Ю. Козаком, Т. Мельник; Є. Савельєвим; О. Толстенко; Т. Циганковою та ін.. Найчастіше такі дослідження ставили собі за мету оцінити потенційні можливості інтеграції нашої країни в Європейський союз.

Постановка завдання. Виділити і узагальнити економічні та інші ефекти, що виникнуть чи посиляться в умовах поглиблення трансатлантичної торгової інтеграції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поглиблення трансатлантичної співпраці все частіше обговорюється в наукових, експертних та урядових колах. Так, враховуючи значення та роль ЄС і США в світовій економіці американські вчені  К.Бергстен та К.Кох-Везер [1] вважають їх єдиними у світі економічними наддержавами, зважаючи на те, що Японія втратила свої позиції, а Китай все ще далекий від глобальної переваги. Тому, вони зобов’язані нести відповідальність за ефективне функціонування світової економіки. Проте, в умовах протистояння забезпечити таке керівництво буде дуже складно, тому США та ЄС повинні створити значно інтенсивніший механізм для проведення консультацій та співробітництва в широкому колі глобальних економічних питань, що дозволить їм вирішувати як свої двосторонні проблеми, так і проблеми загального міжнародного характеру.

Вважається, що пропозиції щодо поглиблення трансатлантичних економічних зв'язків передбачають зниження регулятивних бар'єрів, переговори за угодою про нульовий тариф, і рух до безбар'єрного інвестиційного середовища. Кожна пропозиція орієнтується на отримання в перспективі суттєвої економічної вигоди з точки зору створення робочих місць і зростання для обох сторін [2]. Проте, в даному процесі існують також позиції, що заперечують користь від створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Найсуттєвішими з них є наступні: аргументи щодо його негативного впливу на світову систему регулювання торгівлі та низький прогнозований рівень економічного зростання, а також низький рівень політичної мотивації.

Варто вказати, що ідея трансатлантичної  лібералізації, в якій йдеться про укладення угоди про вільну торгівлю – не нова. Починаючи з 1990 р. вона вже тричі обговорювалася на серйозному рівні, проте жодного разу не дала суттєвих результатів. Терміни та аргументи, які використовувалися як прихильниками, так і противниками, а також динаміка переговорів дозволяє оцінити інтеграційні зусилля і пояснити, чому вони не дали бажаного результату:

По-перше, трансатлантичні ініціативи вільної торгівлі з'являлися одразу після політичних напружень між сторонами (перша війна в Іраку, військові операції в Косово, розбіжності європейських лідерів із адміністрацією Дж.Буша). В таких умовах торговельна співпраця проголошувалася як елемент “перемир’я”, що мав більше декларативний характер. Як наслідок, інтеграційні процеси розглядалися як спосіб примирення, а не ідентифікація та розвиток переваг трансатлантичної співпраці.

По-друге, на даний час немає чітких науково обґрунтованих доказів високої ефективності трансатлантичної інтеграції, що зумовлює відсутність єдиної стратегії та цілісного керівництва процесом.

По-третє, критики трансатлантичної зони вільної торгівлі стверджують, що протягом останніх 30 років, тільки в середині 1990-х років був сприятливий час для реалізації задуму, решта ж часу постійно виникали якість ускладнення.

По-четверте, торговельна трансатлантична ініціатива ніколи не мала серйозної підтримки у світі, окрім того, потенційні ефекти на думку політиків, були достатньо малими для витрачання політичних зусиль.

Неспроможність реалізації трансатлантичного торговельного інтеграційного суттєво проявилася у діяльності головної, на даний час, трансатлантичної інституції – ТЕС. Так, ініціювання її створення зі сторони А.Меркель у 2007 році визначило наступні напрями трансатлантичного об’єднання: впорядкування регулювання та усунення нетарифних бар’єрів для торгівлі та інвестицій; стимулювання інновацій; розроблення нормативно-правової бази для нових технологій; обмін інформацією; обміну передовим досвідом, а також робота з підвищення сумісності стандартів і методів регулювання [2]. Як бачимо, тут не йдеться про зону вільної торгівлі, а лише про декларації загальних напрямів співпраці.

Отже, формування трансатлантичної зони вільної торгівлі, хоча і виглядає досить привабливим, все ж не має спільної позиції ні в економічному, ні у політичному середовищі. Окрім того, процесу притаманний низький рівень мотивації на урядовому рівні, відповідно до чого, потенційні вигоди від запровадження зони вільної торгівлі передбачаються занадто малими, щоб стимулювати лідерів присвятити всю свою енергію і політичну рішучість і провести складні переговори до кінця. Така позиція випливає із існуючого низького рівня тарифів на товари між США та ЄС, середній рівень яких для США становить 4,8 % (4% на імпорт промисловий товарів і 9% на сільськогосподарську продукцію) та 7% для ЄС ( 4% і 18% відповідно) [3].

Як бачимо, тарифи на сільськогосподарську продукцію є значно вищими, з обох сторін. Загалом, порівняно високий рівень тарифів в трансатлантичних торгових відносинах є характерним для таких продуктів, як молочні продукти, інші сільськогосподарські продукти, тютюнові вироби, напої та деякі види текстилю (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Вибірка видів продукції США та ЄС із найвищими зваженими тарифами, %

Види продукції

США

ЄС

США до ЄС, +-

Молочні продукти, яйця, мед і т.д.

12,1

19,6

-7,5

Текстильні вироби, крім трикотажних машинного чи ручного в'язання

11,1

15,2

-4,1

Текстильні вироби, трикотажні машинного чи ручного в'язання

12,0

13,7

-1,7

Текстильні тканини, трикотажні машинного чи ручного в'язання

10,3

11,3

-1

Їстівні овочі

11,0

6,0

5

Джерело: Сформовано автором на основі [3]

 

Оцінюючи перспективи трансатлантичної зони вільної торгівлі найбільш проблемними передбачаються переговори по видах продукції, наведених у таблиці 1 а також по послугах. Щодо останніх, то тут слід враховувати специфіку послуг, обумовлену їх природою, з якої випливають трудності переважно нетарифного характеру. Взагалі, сільськогосподарська продукція та послуги часто “виносяться” за рамки потенційної трансатлантичної угоди, хоча, саме по них і передбачається досягнення основного ефекту у випадку успішного завершення переговорів, особливо, зважаючи на те, що втрати при взаємних постуках очікуються приблизно однаковими з обох сторін.

Провівши ґрунтовне дослідження літературних та електронних джерел трансатлантичних зовнішньоторговельних відносин, ми відмітили брак якісних прогнозів та експертних оцінок потенційних ефектів від створення зони вільної торгівлі між США та ЄС. Така ситуація свідчить про те, що ідея настільки глибокої лібералізації торгівлі між США та ЄС на даний час все ще не сприймається як реальний напрям підвищення макроекономічних показників, а піддається тривалим дискусіям, покликаним не стільки обґрунтувати її доцільність, скільки підготувати грунт для більш предметного обговорення. При цьому, різні автори передбачають виникнення різних ефектів (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Типові прогнозовані ефекти від формування зони вільної торгівлі між США та ЄС

Автори

Прогнозовані ефекти

Д.Гамілтон, Дж. Квінлан [4]

Ф.Еріксон,M.Байєр [2].

Створення трансатлантичної зони вільної торгівлі зумовить:

-     щорічне зростання ВВП в ЄС – до 0,48%, в США - до 1,48%;

-     зростання доходів в розмірі до 89 млрд. дол. США для країн ЄС і 87 мільярдів доларів для США;

-     приріст експорту з ЄС на 18%, а із США – на 17%

К.Берден [5]

Скасування тарифів на товари, скорочення правил і бар'єрів для взаємних інвестицій зумовить підвищення показника ВВП на душу населення до 3,5% по обидві сторони Атлантики.

О.І. Шнирков [ 6, с. 192-195].

Формування трансатлантичної міжрегіональної зони вільної торгівлі призведе до збільшення в ЄС рівня доходу на душу населення на 3,5%.

Р.Егерн [7]

За умови взаємного скасування тарифів на торгівлю експорт товарів з ЄС до США може зрости до 69 млрд. дол. у вартісному вираженні (18 %), а експорт з США до ЄС може вирости до 53 млрд. доларів (17 %). З точки зору зростання ВВП, економіка ЄС може отримати від 58 млрд. доларів до 85 млрд. доларів  і економіки США від 59 до 82 млрд. доларів

Джерело: сформовано автором на основі [2;4; 5; 6;7]

 

Як бачимо, позиції авторів в більшості співпадають. Усі вони передбачають незначне зростання показників обсягів ВВП, в тому числі на душу населення, зростання доходів, приріст експорту та імпорту. Усі ці показники мають мультиплікативний вплив на зайнятість населення, рівень доходів домогосподарств тощо. В таких умовах, навіть частковий успіх може мати значні позитивні ефекти для робочих місць, торгівлі та інвестицій.

Дещо осторонь в плані оцінки потенційних переваг від запровадження нульових тарифів чи їх відміни стоїть сфера послуг. Лібералізація в таких галузях, як ринки капіталу, авіапослуги, медичне обслуговування, послуги зв'язку та ін. забезпечить величезний економічний імпульс розвитку економіки та зміцненню трансатлантичної глобальної конкурентоспроможності обох сторін Атлантики. За даними дослідження, проведеного Голландським центром Ecorys, зниження тарифів на послуги на 75% принесе майже $ 13,9 млрд. щорічно в ЄС і $ 5,6 млрд. в США [2].

Враховуючи той факт, що ЄС та США, характеризується значним обсягом внутрішньогалузевої торгівлі, динамічні переваги зони вільної торгівлі між ЄС і США передбачаються ще вищими, оскільки, коли більша частина торгівлі є внутрішньогалузевою, то її лібералізація призводить до розширення експорту та імпорту в тому ж секторі, і в обох регіонах [3].

Висновки з даного дослідження. Таким чином, оцінюючи стан проблеми створення трансатлантичної зони вільної торгівлі та її значення для економік США та ЄС ми дійшли висновку про високий потенціал такої співпраці, що ґрунтується, в першу чергу, на суттєвих обсягах взаємної торгівлі, високому рівні внутрішньогалузевої інтеграції та корпоративних зав’язках. В таких умовах відміна торговельних тарифів, а в більшій мірі, врегулювання нетарифних умов торгівлі, особливо у сфері послуг та сільському господарстві, дозволить отримати суттєвий ефект в плані приросту торговельних оборотів, підвищення рівня конкурентоспроможності, покращення макроекономічних показників тощо.

 

Список використаних джерел

1. Bergsten C.F. Restoring the Transatlantic Alliance [Електронний ресурс] / C.F. Bergsten, C. Koch-Weser // Financial Times. - October 6, 2003. Режим доступу : – http://www.iie.com/publications/opeds/oped.cfm?ResearchID=267

2.  Erixon F. A Transatlantic Zero Agreement: Estimating the Gains from Transatlantic Free Trade in Goods [Електронний ресурс] /F. Erixon, M. Bauer. - ECIPE occasional Paper No. 4/2010 (Brussels: ECIPE, 2010). Режим доступу : – http://www.ecipe.org/publications/a-transatlantic-zero-agreement-estimating-the-gains-from-transatlantic-free-trade-in-goods/

3.  Erixon G. A New Trade Agenda for Transatlantic Economic Cooperation. [Електронний ресурс] / G. Erixon, G. Pehnelt. ECIPE Working Paper • No. 09/2009. Режим доступу : –  http://www.ecipe.org/publications/ecipe-working-papers/a-new-trade-agenda-for-transatlantic-economic-cooperation/PDF

4.  Hamilton D.S. The Transatlantic Economy 2011: Annual Survey of Jobs, Trade and Investment between the United States and Europe [Електронний ресурс] / D. S Hamilton, J.P. Quinlan. – Center for Transatlantic Relations. – 2011. – 188 p. Режим доступу : –  http://transatlantic.sais-jhu.edu/publications/books/Transatlantic _Economy_2011/te_2011.pdf

5.  Berden K. The Impact of Free Trade Agreements in the OECD: The Impact of an EU-US FTA, EU-Japan FTA and EU-Australia/New Zealand FTA [Електронний ресурс] / K. Berden et. al,  (Rotterdam, Ecorys, 2009). Режим доступу : –  http://www.rijksoverheid.nl/documenten-en-publicaties/rapporten /2010/03/08/report-the-impact-of-free-trade-agreements-in-the-oecd-the-impact-of-an-eu-us-fta-eu-japan-fta-and-eu-australia-new-zealand-fta.html

6.  Шнырков О. И. Закономерности формирования зон свободной торговли в мировой экономике / О. И. Шнырков // Актуальні проблеми міжнар. відносин.– 2003.– Вип. 42 (Ч. І).– С. 192–195

7.  Ahearn R. J. US-EU Trade and Economic Relations [Електронний ресурс] / R. J. Ahearn // Key Policy Issues for the 112th Congress. – February 17, 2011. Режим доступу :  www.fas.org/sgp/crs/row/R41652.pdf 

 Стаття надійшла до редакції 09.10.2012 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"