Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 351

 

А. Г. Ахламов,

д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної та фінансової політики

ОРІДУ НАДУ при Президентові України

Л. В. Беляєв,

старший викладач ОНЕУ

С. В. Каменєв,

аспірант ОРІДУ НАДУ при Президентові України

 

ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

 

Анотація. В статті науково обґрунтовані зміни тарифної політики на послуги теплозабазпечення на засадах імітаційної моделі теплопостачання в регіоні, яка дозволяє змоделювати з допомогою шести змінних регуляторів оптимальну діяльність теплоенергетичної галузі.  Система розглядається по Блоках, які охоплюють всю сферу діяльності галузі. Запропонована модель дозволить в кожному окремому регіоні глибше, точніше і швидше з’ясувати місцеві особливості господарювання в теплоенергетичній сфері і знайти оптимальні напрямки вирішення і технології реалізації більш  ефективної роботи теплоенергетичної галузі і систем теплопостачання.

 

Аннотация. В статье научно обоснованные изменения тарифной политики на услуги теплозабазпечення на принципах имитационной модели теплоснабжения в регионе, которая позволяет смоделировать с помощью шести переменных регуляторов оптимальную деятельность теплоэнергетической отрасли. Система рассматривается по Блоках, охватывающих всю сферу деятельности отрасли. Предложенная модель позволит в каждом отдельном регионе глубже, точнее и быстрее выяснить местные особенности хозяйствования в теплоэнергетической сфере и найти оптимальные направления решения и технологии реализации более эффективной работы теплоэнергетической отрасли и систем теплоснабжения.

 

Abstract. The article is scientifically based changes to tariff policy teplozabazpechennya services based on simulation model of heat in the region that allows the model using six variables regulators optimal activity of heat energy industry. The system is considered in blocks, which cover the entire scope of the industry. The model will allow in each particular region deeper, faster and more accurately determine local features of entities in the field of cogeneration and find the best directions in technology and more effective implementation of energy and heating industry and systems.

 

Ключові слова: житлово-комунальне господарство, теплопостачання, ефективність, державне управління, програмно-цільовий метод, імітаційна модель.

 

 

Актуальність. Житлово-комунальне господарство України як об’єкт державного управління має свої специфічні особливості: виступає як багатогалузевий комплекс, що включає підгалузі, які є природними монополіями, та конкурентні підгалузі; продуктом його життєдіяльності є передусім послуги, які надаються у виробничій і невиробничій сферах. На сучасному етапі розвитку економіки України особливої уваги заслуговують підгалузі житлово-комунального господарства, зокрема підгалузь теплоенергетики, де триває глибока системна криза, яка поглибилась в останній час. Теплоенергетика суттєво впливає на розвиток соціально-економічних взаємовідносин у регіонах, і країні загалом, оскільки забезпечує тепловою енергією більше половини усього житлового фонду та установ бюджетної сфери. При цьому комунальна енергетика України є технічно відсталим сектором економіки з багатьма проблемами, що останнім часом особливо загострилися. З-поміж ключових чинників, що зумовлюють виникнення цих проблем, чільне місце посідає низька ефективність управління галуззю. Відсутність інвестицій у галузь призвела до значного погіршення технічного стану основних фондів, підвищення аварійності об'єктів житлово-комунального господарства, збільшення питомих і непродуктивних витрат матеріальних та енергетичних ресурсів.

Змінились економічні умови в державі, а система управління залишилась старою; в системі не відпрацьовані механізми і методи роботи в нових умовах і в критичних ситуаціях, що призводить до неефективних втрат в процесі експлуатації галузі та до аварій і техногенних катастроф. З перебігом часу почали накопичуватись протиріччя між об’єктом і суб’єктом управління і схемами фінансування галузі. Це призвело до фактичного занепаду теплоенергетичної галузі. Ці характеристики зумовлюють особливий характер управління житлово-комунальним господарством взагалі, який поєднує механізми державного управління і контролю, що переважають у монополізованих підгалузях, і ринкові форми саморегулювання й самоорганізації, що набувають особливої ваги у підгалузях, які функціонують передусім на конкурентних засадах.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні та прикладні аспекти державного і регіонального управління розвитком житлово-комунального господарства досліджено у наукових працях багатьох учених і практиків. Вагомий внесок у розвиток цієї проблематики внесли А.Борисенко, Б.Данилишин, С.Денисюк, В.Дорофієнко, Т.Качала, В.Лобас, І.Осипенко, В.Пила, А.Праховник, О.Рибалко, Д.Стеченко, Ю.Хівріч та ін.

Але слід зазначити, недостатню увагу науковців до проблем функціонування житлово-комунального господарства саме за умов ринкової трансформації (процесу закладення фінансових, організаційних, правових засад подальшого функціонування і розвитку галузі), що негативно позначилося на системному стані галузі і продовжують стримувати її реформування сьогодні.

Існуючі результати наукових досліджень, незважаючи на їх теоретичну і практичну цінність, не обгрунтовують шляхи підвищення ефективності державного управління житлово-комунальним господарством України в цілому і теплоенергетичної галузі, зокрема..

Формування цілей статті. Метою статті є обгрунтування імітаційної моделі управління теплозабезпеченням регіону.

Виклад основного матеріалу. Система вітчизняного житлово-комунального господарства має чітко виражений витратний характер, який не змінюється з часів адміністративно-планової економіки. Ключовими ознаками такого стану є:

- відсутність у підприємств житлово-комунального господарства стимулів до зменшення витрат матеріальних ресурсів та їх ефективного використання, до підвищення якості обслуговування споживачів послуг;

- неефективна кадрова політика, що проявляється у великій кількості недостатньо кваліфікованої робочої сили й низькій продуктивності праці;

- неефективність методів державного управління житлово-комунальним господарством, що базуються на адміністративному впливі й директивах;

- відсутність нових механізмів стимулювання інвестиційної діяльності та ефективних систем їх регіонального забезпечення;

- недосконала тарифна політика: ціноутворення все ще базується на нормативному методі, при цьому мають місце численні порушення при формуванні тарифів.

Системна криза, яка сьогодні вразила сферу житлово-комунального господарства, життєзабезпечення населення є глибокою і затяжною, багатогранною за причинами, наслідками та характером. Так за причинами криза в галузі характеризується такими факторами:

- об’єктивні – змінились економічні умови в державі, а система управління залишилась старою; з перебігом часу почали накопичуватись протиріччя між об’єктом управління  і схемами фінансування  галузі;

- суб’єктивні - управління сферою є критичним, в системі залишилось мало фахівців професіоналів – на рівні міністерства один заступник міністра і кілька керівників підрозділів нижчого рівня; на рівні обласних адміністрацій – 10 % зі стажем роботи більше трьох років; на районному рівні взагалі за звичай питанням займаються за сумісництвом  головні архітектори районів;

- зовнішні – питання стратегії роботи галузі є дуже політизованим; відсутність у причетних керівників держави політичної волі на прийняття непопулярних послідовних рішень; відсутність приємственості влади; значне подорожання енергоносіїв;

- внутрішні – в системі не відпрацьовані механізми й методи роботи в нових умовах і  в критичних ситуаціях що призводить до неефективних втрат в процесі  експлуатації галузі та до аварій і техногенних катастроф;

- закономірні – відсутність відповідної  антикризової реакції причетних на вище сказані причини призвели до кризи загального характеру;

- штучні – останнім часом прослідковуються явні і приховані ознаки доведення галузі до кризи з ціллю політичних маніпуляцій на цій темі.

Узагальнення основних наукових напрацювань в сфері модернізації житлово-комунального господарства, дає підстави стверджувати, що в реформуванні галузі першочергового значення набуває демонополізація сфери ЖКГ, яка має здійснюватися у два етапи:

1) перехідний етап, який передбачає встановлення державою граничних цін по послугах ЖКГ та розробку стандартів послуг, за якими вони мають сплачуватися повною мірою. Відповідно до таких стандартів споживачі послуг галузі матимуть право автоматичного припинення платежів по ставках обумовлених в договорах з постачальниками;

2) етап роздержавлення сфери ЖКГ, який передбачає усунення держави від безпосереднього впливу на цінову ситуацію на ринку комунальних послуг. У даному випадку вирішальним є те, що держава припиняє прямий, але залишає за собою право на непрямий контроль за якістю послуг.

Реформування теплоенергетичної галузі має виходити з особливого значення нарощування та закріплення нововведень у сфері житловокомунального господарства, що, у свою чергу передбачає:

- два етапи нарощування реформаторських зусиль в галузі, змістовно пов’язаних з переходами від існуючої системи до нової, з визначальною роллю держави в якості посередника ринку комунальних послуг та поступового усунення її від цієї ролі з переданням регулюючих функцій на рівень попиту та пропозиції по послугах ЖКГ;

- організаційне закріплення регулюючої функції держави у першому випадку має ґрунтуватися на праві органів державного управління здійснювати контроль за тарифами встановленими органами місцевого самоврядування. При цьому, основний обсяг повноважень тут має бути зосереджений у органах державного фінансового контролю. Така діяльність в цілому має бути спрямованою на формування середовища, сприятливого для розвитку ринкових відносин в секторі комунальних послуг. Перехід же до самих ринкових відносин у сфері ЖКГ становить другий та основний етап реформ, що закріплюється формуванням інститутів ринку, здатних здійснювати пропозицію та пред’являти попит на відповідні послуги.

З цією метою вважається за доцільне запровадити заходи правового, економічного та організаційного змісту. Їх загальне спрямування на створення ринкового середовища має концентрувати зусилля держави в наступних напрямках:

1) створення відповідної нормативно-правової бази, здатної забезпечувати право користувачів отримувати послуги необхідної  якості;

2) створення загальних умов для беззбиткової діяльності підприємств ЖКГ, що, у свою чергу, передбачає запровадження з боку держави заходів з наведення порядку в методиці розрахунків вартості послуг ЖКГ та захисту прав підприємств галузі на отримання зароблених коштів;

3) реорганізацію міністерства та усієї вертикалі влади в сфері ЖКГ в органи нагляду та контролю за станом життєдіяльності.

Удосконалення державного управління сфери теплопостачання передбачає в першу чергу, створення системи консалтингу, моніторингу, енергоаудиту та інспекції в сфері теплозабезпечення.

Система організації теплопостачання населення на рівні регіону володіє рядом особливостей, що утрудняють її дослідження емпіричним шляхом. Це приводить до необхідності використовувати, як основний метод дослідження, метод імітаційного моделювання. Серед цих особливостей досить виділити наступні:

-  необхідно мати можливість оперативного проведення експериментів, для вивчення поведінки системи в різних режимах роботи;

-  система піддається великій кількості випадкових впливів зовнішнього й внутрішнього характеру;

-  вихідні дані, визначальні її кількісні параметри, найчастіше не можуть бути отримані експериментально і їх доводиться одержувати методом узагальнених експертних оцінок;

-  необхідно періодично визначати значимість різних факторів і параметрів системи, і на їхній основі формувати нову структуру системи;

-  існує необхідність інформаційного підкачування внутрішніх баз даних із зовнішніх джерел;

-  досліджувані процеси належать до класу соціально-економічних, і тому, мають властивість інертності, що додатково утрудняє емпіричне дослідження системи.

Враховуючи зазначене, автором запропонована математична модель теплопостачання в регіоні, яка дозволяє змоделювати з допомогою шести змінних регуляторів оптимальну діяльність теплоенергетичної галузі, і експлуатацію тепломереж. Система розглядається по Блоках, які охоплюють всю сферу діяльності галузі.             

Ми пропонуємо для використання науковий метод, який допускає використання загальновизнаних процедур та способів дослідження. Він потребує об’єктивного,а  не суб’єктивного погляду; передбачає розбірливість і проникливість і потребує творчості, і проходить шлях від аналізу до синтезу, в результаті чого з’являється інтегрований результат.

Для забезпечення оптимального вирішення проблем при управлінні системою нашими вченими прогнозуються наступні етапи[1]:

 

 

 

Відзначають, що системний підхід готового набору рецептів вирішення проблем. За системного підходу необхідний поділ системи на ряд компонентів та прийняття окремих рішень у межах підсистеми з урахуванням їх впливу на всю систему в цілому.

Один з аспектів формалізованого аналізу, що використовується в науці управління – моделі.

Побудова моделі – це засіб абстрагування, та спрощення проблеми, який дозволяє досліджувати характеристики та поведінку об’єктів або систем у різних умовах.

Головними перевагами моделей є те, що можна проводити випробування об’єкта без його «руйнування», експериментувати без значних втрат.

Є дві групи моделей: фізичні і математичні. Математична модель – управління процесів, що відбуваються в державі у формі математичних символів, рівень, умов, нерівностей та ін.

Моделювання означає «отримання суті чогось відповідно до умов реальної дійсності».

Отже однією з наших цілей є розробка моделі з допомогою якої можна проводити імітаційний експеримент для з’ясування факторів, що забезпечують раціональний режим системи забезпечення теплом населення.

Для вирішення поставленої задачі було запропоновано використовувати метод моделювання, що отримав назву системної динаміки. Цей метод добре зарекомендував себе для вирішення задач соціально-економічного характеру.

Вивчення основних елементів моделі системи теплопостачання почнемо із блоку імітації інфраструктури системи. Структурно-логічна діаграма цього блоку показана на рис. 1.

 

 

Рис1. Блок імітації розвитку інфраструктури системи теплопостачання

 

Основним елементом блоку розвитку інфраструктури системи теплопостачання повинна стати величина, що дає уяву про обсяг мережі. В якості такої величини взята кількість споживачів, що користуються послугами системи теплопостачання. На структурно-логічній діаграмі величина кількість споживачів представлена Фондом «Споживачі».

Початкове значення величини кількість споживачів визначається місцевими умовами регіону і є величиною, що настроюється, на етапі калібрування моделі. Оскільки кількість споживачів величина динамічна, до Фонду «Споживачі» підключені вхідний і вихідний Потоки.

Вихідний Потік «Відхід споживачів» імітує процес відмови частини споживачів від послуг системи теплопостачання й перехід на інші системи. Інтенсивність цього Потоку обумовлюється змінною величиною, представленої Конвертором «Темпи відходу». Конвертор «Темпи відходу» містить графічну функцію, що, у свою чергу, залежить від того наскільки робота системи теплопостачання задовольняє вимогам споживачів. Параметри графічної функції визначаються місцевими умовами, зокрема наявністю й доступністю альтернативних систем теплопостачання. Параметри графічної функції можуть бути визначені методом експертних оцінок. Аргумент графічної функції представлений Фондом «Задоволеність споживачів». Цей Фонд, для розглянутого блоку є зовнішньою змінною й формується в іншому блоці.

Потік, що входить до Фонду «Споживачі», імітує процес розширення мережі, пов'язаний з капітальним будівництвом і підключенням до обслуговування нових споживачів. Оскільки з моменту початку будівництва й асигнування грошей (зовнішнім змінним, представленим Конвертором «Витрати на будівництво») до підключення нових споживачів до обслуговування потрібен певний час, тому вхідний Потік містить Конвеєр «Будівництво». Час руху стрічки Конвеєра асоційоване з часом затримки й регулюється Конвертором «Продуктивність на одиницю витрат». Цей Конвертор містить графічну функцію, обумовлену методом експертних оцінок, аргументом якої є витрати на будівництво.

Як наступна ланка, що представляє експлуатаційний параметри системи теплопостачання населення, обраний блок аналізу якості надаваних послуг, що показана на мал. 2. Як відомо, якість у сучасному трактуванні визначається тим, наскільки продукція або послуга відповідає (або перевершує) очікування споживача. Ступінь відповідності очікуванням або «Задоволеність споживачів» у блоці представлена відповідним Фондом (Рівнем). Як одиниця виміру задоволеності обрана умовна величина, виражена в балах, асоційованих з відсотками від абсолютного задоволення, тобто 100% задоволення послугою відповідає 100 умовним балам. Початковий рівень заповнення Фонду «Задоволеність споживачів» може бути визначений експертними оцінками з урахуванням місцевих особливостей регіону.

 

 

Рис. 2. Якість надаваних послуг

 

Оскільки рівень задоволеності послугою величина динамічна, до Фонду «Задоволеність споживачів» підключені вхідний і вихідний потоки.

Вхідний потік «Підвищення» імітує дії працівників системи теплопостачання, спрямовані на підвищення рівня задоволеності споживачів послуги. Інтенсивність цього потоку визначається нелінійною функцією, у графічній формі представленій Конвертором «Приріст задоволеності». Аргументами цієї функції є оперативність усунення неполадок, представлена конвертором «Середній час усунення аварій», і рівнем наповнення Фонду «Задоволеність споживачів».

Вихідний потік «Зниження» імітує дію об'єктивних і суб'єктивних факторів, що сприяють зниженню задоволеності. Інтенсивністю цього потоку спільно управляють Конвертор «Темпи зниження задоволення» і рівень наповнення Фонду «Задоволеність споживачів». Конвертор «Темпи зниження задоволення» містить у собі нелінійну функцію, у графічній формі, аргументом якої є «Середній час усунення аварій».

Функції, представлені в конверторах «Приріст задоволеності» і «Темпи зниження задоволення» можуть визначатися методом експертних оцінок і є предметом окремого дослідження й остаточно встановлюються на етапі калібрування моделі.

У блоці аналізу якості надаваних послуг міститься одна зовнішня змінна, представлена Конвертором «Середній час усунення аварій». Членне значення цього Конвертора величина об'єктивна й формується в інших блоках системи теплопостачання, таких як блок підтримки працездатності й блок забезпечення надійності системи.

Блок підтримки працездатності системи, показаний на рис. 3, імітує роботу системи теплопостачання, спрямовану на усунення виникаючих неполадок.

 

 

Рис.3.  Блок підтримки працездатності системи теплопостачання

 

Основу роботи цього блоку становить випадкова величина «Потік аварій», що виводять на певний час із експлуатації деяку частину системи теплопостачання. Випадкова величина «Потік аварій» має розподіл Пуассона й визначається двома факторами: масштабами тепломережі, умовно представленими кількістю споживачів (Фонд «Споживачі»), і надійністю системи теплопостачання, представленої Фондом «Надійність тепломережі». Обидва згадані Фонди є зовнішніми, стосовно цього блоку, змінними. Вони виділені темним кольором і формуються в інших блоках моделі.

Процес відновлення системи імітується Конвеєром «Аварійний ремонт». Час повернення в експлуатацію, що вийшли з експлуатації фрагментів, також визначається випадковою величиною, представленої Конвертором «ефективність ремонту». Ця випадкова величина розподілена за нормальним законом і залежить від двох факторів: витрат на аварійний ремонт і ступені задоволеності співробітників. Обидві ці величини представлені зовнішніми для блоку змінними: Конвертором «Витрати на аварійний ремонт» і Фондом «Задоволеність співробітників». Зверніть увагу, що змінна «Витрати на аварійний ремонт» впливає на «ефективність ремонту» побічно, через графічну функцію, представлену конвертором «Продуктивність на одиницю витрат». Ця функція, також як функції приросту й темпи зниження задоволеності, є предметом що встановлюються на етапі калібрування моделі.

Головним результатом роботи цього блоку є формування величини середнього часу усунення неполадок. Ця величина формується за допомогою статистичної обробки результатів моделювання й представлена Конвертором «Середній час усунення аварій». Ця величина використовується в блоці якість надаваних послуг і визначає рівень задоволеності споживачів.

Наступним найважливішим елементом, що визначає роботу системи теплопостачання, є блок забезпечення надійності функціонування. Цей блок показаний на рис. 4. Провідним елементом цього блоку і його результатом є Фонд «Надійність тепломережі». Досягнутий рівень надійності виміряється в умовних балах, по сто бальній шкалі, також як це було прийнято у відношення рівня задоволеності споживачів. Початкове значення цієї величини повинне визначатися методом експертних оцінок і залежить від місцевих умов регіону. Надійність тепломережі величина динамічна, тому до відповідного Фонду підключені вхідний і вихідний Потоки.

Вхідний Потік «Плановий ремонт» імітує процес підвищення надійності системи теплопостачання за рахунок планових ремонтних і регламентних робіт. Інтенсивність цього потоку визначається двома факторами: обсягом мережі й витратами на плановий ремонт. Ці фактори представлені двома зовнішніми змінними: раніше описаним Фондом «Споживачі», і Конвертором «Витрати на плановий ремонт».

 

 

Рис.4. Блок забезпечення надійності функціонування системи теплопостачання

 

Вихідний Потік «Старіння» імітує процес зношування тепломереж у часі. Інтенсивність цього процесу визначається, з одного боку, досягнутим рівнем «Надійності тепломережі», а з іншого боку, Конвертором «Темпи зношування». Постійна величина Конвертора «Темпи зношування» визначається методом експертних оцінок, виходячи з місцевих умов регіону.

Ще один важливий елемент моделі, структурно-логічна діаграма блоку формування витрат на соціальні потреби й мотивацію персоналу, показаний на рис. 5. Цей блок формує величину задоволеності персоналу підприємства теплопостачання (Фонд «Задоволеність персоналу»). Ця величина виміряється умовними балами по 100 бальній шкалі, впливає на продуктивність робіт, вироблених персоналом, і використовується в блоці підтримки працездатності системи. Її значення формується за допомогою вхідного Потоку «Приріст» і вихідного «Розсіювання».

Інтенсивність вхідного Потоку «Приріст» визначається спільним впливом зовнішніх величин витрати на соціальні потреби й на експлуатацію, а також за рахунок впливу графічної функції «Приріст на одиницю витрат», що забезпечує різний приріст задоволеності при різному рівні задоволеності персоналу.

Вихідний Потік «Розсіювання» імітує слабшання задоволеності персоналу згодом, пов'язане зі звиканням до незмінних умов роботи. Таке явище широко відомо в теорії менеджменту й пояснюється зокрема в теорії мотивації Ф. Герцберга й теорії Очікувань. Таким чином, для підтримки задоволеності персоналу на високому рівні, адміністрація підприємства змушена постійно працювати над її підвищенням.

 

                               

Рис.5.  Блок формування витрат на соціальні потреби й мотивацію персоналу

 

Найважливішим елементом будь-якої соціально-економічної системи є блок аналізу фінансових потоків. На рис. 6 показана структурно-логічна діаграма фінансових потоків системи теплопостачання регіону.

 

 

Рис. 6.  Блок аналізу фінансових потоків, що забезпечують функціонування системи

 

Центральним елементом блоку аналізу грошових потоків є Фонд «Рахунок підприємства». Цей Фонд імітує банківський рахунок (або сумарна кількість коштів на рахунках) підприємства, що здійснює теплопостачання регіону. Початкове значення Фонду «Рахунок підприємства» є керованою величиною, яка визначається місцевими умовами регіону. Рахунок підприємства динамічна величина, тому до відповідного фонду підключені вхідний і кілька вихідних Потоків.

Вхідний Потік «Доходи» імітує процес надходження на рахунок коштів. Інтенсивність цього Потоку визначається, з однієї сторони, кількістю споживачів (зовнішня змінна Фонд «Споживачі») і тарифами на тис. клієнтів (цю величину формують Конвертори «Частка % державних субсидій», «Державні субсидії» і Фонд «Рахунок підприємства»), а з іншого боку, відсотком державних субсидій. Тарифи й частка державних субсидій визначаються місцевими умовами.

П'ять вихідних Потоків імітують різного роду витрати підприємства, пов'язані з його діяльністю. Інтенсивністю чотирьох вихідних Потоків блоку управляє Вирішальний елемент «Фінансова політика», внутрішня структура, якого показана на рис. 7. Раціональний розподіл фінансових потоків є предметом визначення на основі випробування моделі і відповідні регулятори виведені на інтерфейс.

 

 

Рис. 7. Фрагмент блоку аналізу фінансових потоків з розкритою внутрішньою структурно-логічною діаграмою Вирішального елемента «Політика витрат»

 

Потік «Витрати на ремонт» імітує витрати підприємства, спрямовані на підтримку працездатності системи теплопостачання. При цьому формується дві важливі величини, використовувані в інших блоках, описаних вище. Ці величини представлені Конверторами «Витрати на плановий ремонт» і «Витрати на аварійний ремонт». Процентне співвідношення цих величин регулюється через інтерфейс моделі і є предметом пошуку раціонального значення в процесі дослідження.

Потік «Витрати на соціальні потреби» імітує витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати й створення системи матеріального стимулювання співробітників підприємства . Інтенсивність цього потоку створює величину, використовувану в блоці формування витрат на соціальні потреби й мотивацію персоналу. Визначення раціонального значення цієї величини також є предметом дослідження моделі.

Інтенсивність Потоку «Витрати на капітальне будівництво» формує величину «Витрати на будівництво», використовувану в блоці імітації розвитку інфраструктури системи теплопостачання. Аналогічно, інтенсивність Потоку «Витрати на експлуатацію» використовується в блоці формування витрат на соціальні потреби й мотивацію персоналу.

П'ятий вихідний потік «Податки» імітує процес щоквартальної сплати податків на прибуток, якщо підприємство має позитивний баланс. Прибуток за квартал до оподатковування, представлена Конвертором «Прибуток», є зовнішньої змінною й формується в спеціальному допоміжному блоці, що буде описаний нижче.

На рис. 8 показана структурно-логічна діаграма блоку, що визначає розміри квартального прибутку до оподатковування. Прибуток до оподатковування важлива економічна категорія, що визначає розмір податків. Центральним елементом блоку є Фонд «Поточний прибуток до оподатковування». Початкове значення Фонду - нуль. Вхідний і вихідний Потоки збігаються із сумарними доходами й витратами (крім податків) підприємства відповідно. Додатковий вихідний Потік «Прибуток» в кінці кожного кварталу миттєво «зливає» весь накопичений прибуток, якщо він є, знову спорожнюючи Фонд. Таким чином, величина прибутку до оподатковування визначається миттєвим значенням інтенсивності потоку наприкінці кожного кварталу.

 

 

Рис. 8. Блок визначаючий поквартальний прибуток до оподатковування

 

Аналогічно працює логіка блоку прибуток за рік, структурно-логічна діаграма якого показана на рис. 9. Цей блок носить допоміжний характер і призначений для формування економічного показника, виведеного на інтерфейс моделі й використовуваного в якості одного із критеріїв, що характеризують ефективність роботи системи теплопостачання.

 

 

Рис.9.  Блок визначаючий річний прибуток

 

Центральним елементом блоку, що визначає річний прибуток, є Фонд «Поточний прибуток». Як і в блоці, що визначає квартальний прибуток до оподатковування, початкове значення Фонду «Поточний прибуток» -нуль. Вхідний і Вихідний Потоки також збігаються із сумарними доходами й сумарними витратами відповідно, але вихідний потік при цьому містить у собі величину щоквартального податку. Таким чином, до кінця кожного року у Фонді «Поточний прибуток» накопичується рівень, що відповідає прибутку підприємства за рік (з урахуванням податків). На початку кожного наступного року весь накопичений рівень по додатковому вихідному Потоці «Прибуток у рік» миттєво зливається до Фонду «Сума», у якому рівень, що відповідає прибутку за рік зберігається ще в плині двох місяців, після чого рівень миттєво зливається, звільняючи Фонд для збереження прибутку підприємства за наступний рік. Блок містить три зовнішні величини, представлені Конверторами «Доходи», «Витрати» і «Податки». Результатом роботи блоку є величина, що зберігається у Фонді «Сума», що використовується в роботі наступного блоку.

Останній блок, що відслідковує прибуток по роках, показаний на структурно-логічній діаграмі, наведеної на рис. 10. Цей блок також є додатковим і формує дані, використовувані для побудови стовпчикової  діаграми, що відображає динаміку прибутку підприємства по роках, використовуваної винятково для відображення поводження системи в різних режимах роботи.

 

 

Фонд «Сума» є для блоку зовнішньої змінної, формованої в блоці прибуток за рік. Рівень Фонду «Сума» міняється в часі й на початку кожного нового року відображає величину прибутку за минулий рік. Для того, щоб зберегти цю величину на весь період моделювання, необхідно зафіксувати досягнутий рівень у деякому спеціально виділеному елементі. Це можна зробити зокрема за допомогою стандартного прийому: на початку кожного нового року в спочатку порожній Фонд, спеціально виділений для зберігання прибутку минулого року, через виділений Потік «вливати» грошові ресурси, еквівалентні рівню Фонду «Сума». Таким чином, за умовний час моделювання, з початку 2009 по кінець 2013 року (2009 і 2010 роки уведені для забезпечення калібрування моделі), заповнюється п'ять Фондів з назвами, що відповідають рокам збереженого прибутку. Кожний Фонд заповнюється в ході моделювання один раз і не має вихідного потоку, тому значення кожного Фонду з  моменту заповнення не  міняється, що  й  дозволяє  формувати стовпчикову діаграму, приклад якої показаний на рис. 11.

 

 

Рис.11.Приклад стовпчикової діаграми «Прибуток по роках»

 

 

Рис. 12 Загальна структура моделі

 

Запропонована нами математична модель дозволяє змоделювати з допомогою шести змінних регуляторів, оптимальну діяльність теплоенергетичної галузі, і експлуатацію тепломереж. Не будемо вдаватись до подробить структури моделі, яка приведена вище, відметемо лише особливості - система розглядається по Блоках, які охоплюють всю сферу діяльності галузі.

В заданих стандартних показниках, в блоках «Грошові потоки», «Опіка про персонал», «Опіка про споживачів», «Надійність», «Прибуток», «Будівництво», «Ремонт».  За допомогою змінних регуляторів, що впливають на діяльність системи моделюємо оптимальні підходи в роботі, що допомагає проводити ефективну фінансову політику в галузі.

   Розглядаючи регулятор 1- Доля % державних субсидій, відмічаємо , що при максимальних значеннях регулятор  Потік аварій , та середній час усунення несправностей незначно зменшується на четвертий-п’ятий рік. При мінімальних значеннях регулятора основний потік аварій набагато меншає, хоча в момент запуску системи показники також значні. Приходимо до того, що без підтримки незахищених верств населення не залишиш, тому є необхідність планування долі % державних субсидій на рівні 10%,  з обов’язковою вимогою, зі сторони держави – направляти кошти на розвиток і реконструкцію в галузі.

   Розгляд  двох інших регуляторів є сенс проводити разом.

2 – Доля % на плановий  ремонт  і  3 – Доля % на розвиток.

Для підвищення надійності роботи системи є необхідність складати кошти в планові ремонти на рівні 40% і на розвиток галузі в межах 8-10%,так як недостатнє фінансування цих статей робить роботу системи хаотичної з постійними піками потоку аварій в опалювальний період і в кінцевому випадку до втрати споживачів і банкрутства підприємства. Більше фінансування по цим статтям обмежене фінансовими можливостями галузями і згідно проведеного дослідження неефективно, так як відтягує кошти з інших статей розходів. Приріст задоволеності споживачів на другий, третій рік різко спадає і при цьому погіршуються фінансові показники роботи підприємства, тому через 2-3 роки є сенс перегляду фінансової політики в системі, в бік підвищення обсягів фінансування на експлуатацію і розвиток сфери послуг.

   Розгляд впливу на систему регулятора 4 – Доля % на ремонт , показав що при вкладанні великих коштів в 2,3, - відпадає необхідність в значному фінансуванні аварійних ремонтів – достатньо 10% коштів. Загальний потік аварій знаходиться на незначному рівні ( ~ 20) опалювальний сезон проходить рівно. При цьому піки припадають на гідравлічні іспити в кінці і на початку опалювального періоду. Збільшення фінансування по 4 при запропонованому нами підході по 2,3, обмежено фінансовими можливостями галузі і по результатам модельного дослідження – більше фінансування 4 розбалансовує роботу системи.

 

 

Також, дуже важливим в фінансовій політиці і роботі системи є регулятор 5 – Доля % на експлуатацію, що вимагає значних асигнувань – біля 30-34%, на всьому протязі роботи системи, особливо тяжким є період перших двох-трьох років, коли значні кошти відводяться на розвиток, планові ремонти і реконструкцію. Ситуація ще ускладнена великою вартістю енергоносіїв і в кінцевому випадку собівартості продукції та послуг. Але, при дотриманні запропонованої нами моделі, через 2-3 роки , при переході на дешевші види енергоносіїв, виключенні з роботи системи малоефективних ланок, удосконаленню системи розвитку; фінансування на експлуатацію в тих же обсягах, даватиме галузі значно більші прибутки , при стабільній а то й    зростаючій задоволеності споживачів.

Досліджуючи вплив регулятору 6 – Норми % на соціальні потреби, дійшли до висновку, що оптимальним є показник 10% , що підтримує на високому рівні задоволення працівників. І у підприємства є резерви на заохочення для запобігання спаду.

На нашу думку,  запропонована модель, дозволить в кожному окремому регіоні глибше, точніше і швидше з’ясувати місцеві особливості господарювання в теплоенергетичній сфері і знайти оптимальні напрямки вирішення і технології реалізації більш ефективної роботи теплоенергетичної галузі і систем теплопостачання.   

Запропонована модель, яка є основою програмно-цільового методу управління теплопостачання, дозволить в кожному окремому регіоні глибше, точніше і швидше з’ясувати місцеві особливості господарювання в теплоенергетичній сфері і знайти оптимальні напрямки вирішення і технології реалізації більш  ефективної роботи теплоенергетичної галузі і систем теплопостачання.

До основних переваг зазначеного методу теплопостачання можна віднести:

по-перше - складання видаткової частини бюджетів не за статтями, а використовуючи методологічно обґрунтований комплекс заходів щодо дося-

гнення конкретної мети;

по-друге - чітке визначення термінів, виконавців необхідних ресурсів та результатів;

по-третє - конкретизація поставленої мети, росесурсів та термінів її виконання. Зокрема, для об’єктів теплопостачання однією з цільових програм може бути “Програма ресурсо- та енергозбереження” ;

по-четверте - дозволяє поєднувати, як вирішення соціальних проблем на рівні місцевого і державного бюджетів, так і соціально-економічний розвиток території. Тобто сприяє вирішенню не тільки поточних проблем, фінансування яких складає, як правило, біля 80% видатків бюджетів, але й планувати й інвестувати кошти в стратегічні завдання розвитку території завдяки чіткому розмежуванню джерел фінансування програм (якщо бюджетні джерела фінансування, то за рівнями бюджетів - державний, регіональний та ін.) також шляхом залучення додаткових позабюджетних коштів та формування бюджету розвитку.

Висновки. Використання запропонованої моделі як основи прийняття рішень щодо управління теплоенергетичною галуззю регіонів забезпечує:

1. комплексність та системність формування управлінських рішень, що забезпечує можливість впровадження комплексного цільового підходу та елементів корпоративного управління, а також закріплює необхідність інтегрування механізму управління тепло забезпеченням із загальною системою управління ЖКК.

 2. безперервний моніторинг і прогнозування процесів в сфері фінансового забезпечення, який  спрямований на створення ефективної системи збору та передачі інформації між підприємствами теплопостачання про стан кожного об'єкта і тенденції їх розвитку.

 3. пріоритетність інвестиційно-інноваційного розвитку, що є одним з провідних в даній системі і покликаний забезпечувати розширення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування та направлення фінансових ресурсів у сферу технічного переозброєння підприємств, впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій.

 4. гнучкість та багатоваріантність управлінських рішень, що визначає можливість коригування параметрів рішень в цілому або їх окремих кількісних значень під впливом зміни факторів зовнішнього середовища або параметрів внутрішнього середовища; він покликаний підвищити маневреність системи прийняття рішень управлінських рішень.

 5. ефективність фінансового забезпечення, який в силу  специфіки ЖКК слід розглядати двояко. З точки зору економічної ефективності, він передбачає забезпечення раціонального співвідношення результатів діяльності підприємств комплексу і витрат на досягнення даних результатів, а також закріплює необхідність фінансового оздоровлення підприємств для забезпечення їх беззбитковості і нормального режиму відтворення фінансових ресурсів.

6. відповідальність суб'єктів управління за прийняття неефективних рішень і нецільове використання фінансових ресурсів, а також чітко закріплювати розподіл повноважень щодо експлуатації та обслуговування об'єктів теплопостачання.

 

 Список використаних джерел.

1.  Бигдан В.В., Гусєв В.В., Мар'янович Т.П., Сахиюк М.Л. Становлення й розвиток імітаційного моделювання в Україні//Ін. міжнар. симп. «Комп'ютери в Європі. Минуле, сучасне та майбутнє». - К., 1998.

2. Інформаційно-аналітичні матеріали про стан реалізації Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, затвердженої Законом України від 24.06.04 №1869-ІУ, станом на 01.10.2009 р. -  Київ: Міністерство з питань ЖКГ, 2009 р.

3.  Коропів Ю. Імітаційне моделювання систем. Введення в моделювання з AnyLogic 5. Спб. - БХВ.-Петербург. 2005.

4. Соломянюк Н.М. Алгоритм прийняття управлінських рішень в умовах  невизначеності [Електрон. ресурс].– Режим доступу: http: // www.rusnauka. com/5.NTSB2007/Economics/20394.doc.htm

5. Социально-экономические проблемы информатизации общества / Под ред. Мельника Л.Г. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2005. – 430 с.

6. Шиба Ш., Грэхэм А., Вальден Д. Нове Американське тотальне керуванням якістю.: Режим доступу: http://www.managementxom.ua/qm/qm005.html

7. Diana Fisher. ModelingDynamicSystems:LessonsforaFirstCourse.-iseeSystemsPublisher,2004.

 


 

ТОВ "ДКС Центр"