Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК: 35.029:3

 

Майсара Алкум,

аспірант, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА

 

Maysara Alqum,

Post-graduate student, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

 

THEORETICAL FOUNDATIONS OF THE CIVIL POTENTIAL OF RELATIONS BETWEEN THE STATE AND SOCIETY

 

У статті досліджуються теоретичні питання наукового розуміння взаємовідносин держави з громадянським суспільством у категоріальному ряду понять, що розкривають сутність та механізми регулювання суспільних відносин. Розкриваються основні ознаки та властивості громадянського суспільства в яких закладені можливості щодо удосконалення механізмів управління суспільними процесами.

 

The article deals with theoretical questions of the scientific understanding of relations between the state and civil society in a categorical series of concepts that reveal the essence and mechanisms of regulation of social relations. The main features and characteristics of civil society are outlined in which possibilities for improvement of mechanisms of management of social processes are laid.

 

Ключові слова: громадянський потенціал, держава, суспільство, неполітичні організації.

 

Key words: civil potential, state, society, non-political organizations.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Громадянське суспільство і держава є двома нерозривними елементами одного цілого ‒ сучасного соціуму, і не можуть існувати нарізно. Вони доповнюють одне одного і виступають як вільні рівноправні партнери. Якщо правова держава є формою організації громадянського суспільства, то громадянське суспільство є умовою розвитку та вдосконалення правової держави, що особливо актуалізує обраний напрям дослідження [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. На сьогодні, більшість наукових робіт з питань взаємодії громадянського суспільства і держави направлені з одного боку на обґрунтування необхідності регулювання суспільних відносин для задоволення інтересів і потреб людини як нового напряму наукової діяльності взагалі (Денисюк М. В. [1], Крестовська Н.М. [3], Матвеева Л.Г. [3], Подольська Є. А. [2]), з іншого на пошук конкретних моделей їх реалізації і розробку практичних рекомендацій щодо створення мережі асоціативних чи інституційних груп інтересів, що реалізовуються безпосередньо потреби та інтереси населення, відбувається вплив громадян на діяльність держави. (Михненко А. М. [4] Кравченко С. О., Пантелейчук І. В.).

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – охарактеризувати теоретичні аспекти взаємовідносин держави з громадянським суспільством для пошуку нового синтезу знань із даного напряму.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Визначальним чинником взаємодії суспільства і влади, який власне, і визначає характер взаємодії є демократичний державний (політичний) режим. Державний режим – це система заснованих на нормах права методів, способів та прийомів здійснення державної влади. Демократичний режим характеризується використанням таких прийомів і методів державного регулювання, які забезпечують фізичну і правову захищеність інтересів і свобод індивідів [2]. Факт дійової, активної участі держави у житті громадянського суспільства зараз ні в кого не викликає сумнівів. Результативні громадські об'єднання дотримуються різних стратегій, які залежать, по-перше, від функціональних особливостей тих чи інших об'єднань і, по-друге, від історично сформованих типу й характеру взаємовідносин між громадянським суспільством і державою.

Зважаючи на різноманітність підходів до співвідношення держави і громадянського суспільства найкраще розглядати їх як результат співпраці та партнерських взаємовідносин, за якими вони існують паралельно і не посягають на чітко обумовлені сфери. Проте деякі інститути належать як громадянському суспільству, так і державі, то саме вони і виступають тією ланкою, яка забезпечує взаємодію громадянського суспільства та держави.

Пропонуємо розглянути два основні варіанти взаємодії громадянського суспільства і держави:

громадянське суспільство генетично і функціонально передує правовому. Державна влада як об'єкт дії збоку політично активної громадськості реалізує її ініціативи у формі законів. Цей варіант носить ідеально-належний характер, теоретично можливий;

більш реалістичний інший: правова держава не "визріває" з надр громадянського, а проголошується "існуючою" і сама ініціює оформлення громадянської держави.

У кожному випадку ‒ органічного "визрівання" інститутів громадянського суспільства або їхнього оформлення "зверху" ‒ очевидна активна роль держави в політичному і законодавчому забезпеченні реформування і функціонування громадянського суспільства. Забезпечення прав людини, їхній реальний характер визначаються двома чинниками: наявністю громадянського суспільства і правової держави. Саме громадянське суспільство гарантує кожній людині вільний вибір свого економічного життя, стверджує пріоритет прав людини, виключає монополію однієї ідеології, єдиного світогляду, гарантує свободу совісті. Громадянське суспільство повинно ґрунтуватися на волі, рівних правах, самоорганізації і саморегулюванні [3].

Громадянське суспільство припускає будь-яку форму державного устрою, будь-який тип місцевого управління, але за умов, що це не заперечує свободи локальних співтовариств громадян, а втручання держави в місцеві справи обмежено законом. Державний устрій в умовах громадянського суспільства забезпечує територіальне розосередження політичної влади, її демонополізацію [4]. Основою держави виступають політичні інститути, органи законодавчої, виконавчої і судової влади, політичні лідери і політична еліта. Основою громадянського суспільства визнається вільний індивід з його невід'ємними правами і неполітичні організації, за допомогою яких він їх реалізує. Щодо властивостей та ознак громадянського суспільства, то вони представлені на Рис. 1 та Рис. 2.

 

Рис. 1. Основні властивості громадянського суспільства

 

Рис. 2. Основні ознаки громадянського суспільства

 

 

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що громадянське суспільство не існує без держави і поза державою. Саме держава повинна бути гарантом громадянського суспільства, яке має право вимагати захисту життя, здоров'я особи, якості навколишнього середовища, безпеки, дотримання права, а держава зобов'язана здійснювати, перш за все соціальні програми так, щоб не допускати розколу суспільства або перетворення існуючих в ньому суперечностей в конфлікти.

 

Список використаних джерел.

1. Денисюк М. В. Взаємозв'язок та взаємодія громадянського суспільства та держави (теоретико-правові аспекти) / М. В. Денисюк // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 4. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2011_4_2

2. Подольська, Є. А. Соціологія: 100 питань-100 відповідей / Є. А. Подольська, Т. В. Подольська. - К. : ІНКОС, 2009. - 352 с. Режим доступу: http://pidruchniki.com/14990528/sotsiologiya/u_chomu_sutnist_gromadyanskogo_suspilstva_yaki_osnovni_instituti_gromadyanskogo_suspilstva  

3. Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ «Одіссей», 2008.— 432 с. Режим доступу: http://studies.in.ua/krestovska-nm-teorija-derzhavy-i-prava/1514-34-35-funkcyi-derzhavi-ponyattya-klasifkacya.html 

4. Суспільство та влада: механізми взаємодії : навч.- метод. матеріали для слухачів дисципліни Механізми взаємодії суспільства і влади” / А. М. Михненко, С. О. Кравченко, І. В. Пантелейчук та ін. – К. : НАДУ, 2013. – 80 с. Режим доступу: http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Navch_Posybniky/be64c885-a40c-4394-ac11-0d39e0aec3f0.pdf

 

References.

1. Denysiuk, M. V. (2011), "Interconnection and interaction of civil society and the state (theoretical and legal aspects)", Chasopys Kyivskoho universytetu prava, vol. 4, pp. 86-89, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2011_4_2

2. Podolska, Ye. A. and Podolska, T. V. (2009), Sotsiolohiia: 100 pytan-100 vidpovidei [100 questions-100 responses], INKOS, Kyiv, Ukraine, p. 352, [Online], available at: http://pidruchniki.com/14990528/sotsiologiya/u_chomu_sutnist_gromadyanskogo_suspilstva_yaki_osnovni_instituti_gromadyanskogo_suspilstva  

3. Krestovska, N.M. and Matveeva, L.H. (2008), Teoriia derzhavy i prava: Elementarnyi kurs [Theory of State and Law: An Elementary Course], 2nd. ed., TOV «Odissei», p. 432, [Online], available at: http://studies.in.ua/krestovska-nm-teorija-derzhavy-i-prava/1514-34-35-funkcyi-derzhavi-ponyattya-klasifkacya.html 

4. Mykhnenko, A. M. Kravchenko, S. O. Panteleichuk, I. V. and others (2013), Suspilstvo ta vlada: mekhanizmy vzaiemodii: navch.- metod. materialy dlia slukhachiv dystsypliny “Mekhanizmy vzaiemodii suspilstva i vlady” [Society and power: mechanisms of interaction: teaching method. Materials for the students of discipline "Mechanisms of the interaction of society and government"], NADU, Kyiv, Ukraine, p. 80, [Online], available at:  http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Navch_Posybniky/be64c885-a40c-4394-ac11-0d39e0aec3f0.pdf

 

Стаття надійшла до редакції 20.11.2017 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"