Українською | English

BACKMAIN


Удк: 364.01

 

О. І. Котикова,

д. е. н., професор, завідуюча кафедрою економіки підприємств,

Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв

М. М. Бабич,

к. е. н.,доцент, докторант кафедри економіки підприємств

Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв

 

Імплементація європейського досвіду соціальної інклюзії як елементу соціальної регіональної політики

 

O. I. Kotykova,

doctor of economics, professor, head of the department of business economics, Mykolayiv natsіonal agrarian unіversity, Mykolaiv

М. М. Babych,

PhD, assistant professor, the doctoral student of department of business of economy

Mykolayiv National Agrarian University, Mykolaiv

 

Implementation of the European experience of social inclusion as an element of social regional policy

 

Статтю присвячено питанню подальшої євроінтеграції українського суспільства та окресленню орієнтирів формування соціальної політики регіону на засадах соціальної інклюзії населення. З цією метою досліджено результативність соціальної регіональної політики через показники соціального захисту населення Миколаївської області, зокрема, проаналізовано: динаміку, склад та структуру індикаторів державних соціальних стандартів, гарантій та допомоги; рівень організації соціально-побутового та медичного обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах; діяльність закладів соціального захисту бездомних громадян. На основі прогресивного досвіду соціальної політики країн ЄС запропоновано вдосконалення соціальної регіональної політики шляхом стимулювання соціально відторгнутих категорій населення до виходу зі стану утримання за рахунок збільшення обсягу доходів, які не підпадають під облік під час працевлаштування.

 

The article is devoted to the issue of further European integration of Ukrainian society and the elaboration of guidelines for the formation of the social policy of the region on the basis of social inclusion of the population. To this end, the effectiveness of social regional policy through the indicators of social protection of the population of the Mykolayiv region was investigated, in particular, the dynamics, composition and structure of indicators of state social standards, guarantees and assistance were analyzed; The level of organization of social-household and medical services for the elderly, invalids, patients, other citizens who are in difficult living conditions; Activities of social protection institutions for homeless people. On the basis of the progressive experience of the social policy of the EU countries, the improvement of social regional policy was proposed through the promotion of socially excluded categories of the population before leaving the state of affairs by increasing the amount of incomes that were not accounted for during employment.

 

Ключові слова: соціальна інклюзія, соціальна політика, соціальний захист, соціальна допомога, соціальні гарантії.

 

Key words: social inclusion, social policy, social protection, social assistance, social guarantees.

 

 

Постановка проблеми. Процеси сучасної міжнародної (і зокрема — європейської) інтеграції України тісно пов’язані зі змінами не лише системи національного законодавства в частині його адаптації до принципів та норм міжнародного і європейського права, а й з докорінним переглядом самих основ правового забезпечення державного управління у найважливіших сферах життєдіяльності і розвитку суспільства. Очевидно, що однією з найважливіших сфер суспільного життя є соціальна сфера, що тісно пов’язана з питаннями соціального забезпечення і соціального захисту громадян. З цього погляду наближення України до європейських стандартів життя прямо передбачає й удосконалення системи державного управління соціальним захистом громадян [1].

На вимогу дотримання соціальних принципів Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони набуває своєї актуальності питання подальшої імплементації європейських практик соціальної інклюзії населення на засадах удосконалення інституту соціальної політики України з підвищенням ефективності соціальних програм з урахуванням вимог, зазначених у главі 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей». Посилюється важливість забезпечення соціальних гарантій відповідно до зобов’язань України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Міжнародної організації праці № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення та Європейського кодексу соціального забезпечення [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники проблематики ефективної реалізації політики соціального захисту виокремлюють різні підходи. Серед наукових праць, в яких розкриваються теоретико-методологічні аспекти соціальної політики, здійснюється порівняльний аналіз моделей соціального захисту в європейських країнах, встановлюється міра впливу факторів на розвиток сучасних систем соціального захисту, слід виділити дослідження таких авторів, як: Дж. Бьюкенен, А. Вокер, М. Філдстейн, Т. Ганслі, Н. Болотіна, В. Єлагін, І. Ледях, Е. Лібанова, М. Москаленко, С. Корецька, Т. Семигіна, В. Скуратівський, Л. Церкасевич, П. Шевчук, І. Ярошенко та ін.

Слід зауважити, що в українській науковій думці, як і у свідомості переважної більшості населення, не прослідковується чітка позиція відносно реалізації принципів соціальної інклюзії. Разом з тим, порівняльний аналіз індикаторів людського та економічного розвитку в європейських країнах та Україні переконливо свідчить на користь соціальних програм, якими передбачено створення системи соціальних послуг, спрямованих на соціальне залучення (інклюзію), що має знаходити своє відображення в національній стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Постановка завдання. Оцінка результативності соціальної регіональної політики через показники соціального захисту населення з метою обґрунтування пріоритетів її удосконалення на засадах реалізації принципів соціальної інклюзії населення в європейських країнах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із ключових напрямів соціальної інклюзії є соціальний захист населення, який є найважливішим завданням соціальної політики держави. Стаття 46 Конституції України визначає: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом".

Перш за все, слід відзначити, що в ЄС діє Комітет соціального захисту Європейського Союзу (SPC), створений відповідно до статті 160 Договору про функціонування ЄС (SFEU). Даний Комітет консультує інституції ЄС з усіх аспектів політики соціального захисту та відіграє ключову роль у здійсненні моніторингу ефективності політики соціального захисту країн ЄС. Крім того, даний Комітет: контролює соціальні умови в ЄС та розробляє політику соціального захисту в країнах-членах, звітує про соціальну інтеграцію, охорону здоров'я, тривалу допомогу та пенсії за соціальним відкритим методом координації; сприяє обговоренню та узгодженню політичних підходів між національними урядами та Комісією, готує дискусії Ради з питань соціального захисту та рекомендацій щодо конкретних країн, готує звіти та висновки за власною ініціативою або на прохання Ради або Комісії.

В Україні немає органу, схожого за своїми функціями до Комітету соціального захисту Європейського Союзу, а моніторинг ефективності політики соціального захисту населення країни проводиться, переважно, науковцями за даними офіційної статистики. Відтак дослідження стану соціального захисту населення Миколаївської області нами проведено за наявними офіційними статистичними даними.

На кінець 2015р., за оцінкою, у регіоні проживало 253,1 тис. осіб у віці 60 років і старше (на 0,7% більше, ніж на кінець 2014р.), з яких 163 тис. (64,4%) – жінки. За даними переписів населення, Миколаївська область уже в 1959р. була на порозі демографічної старості, оскільки 11,2% загальної кількості населення складали особи старше 60 років. У 1970р. цей показник збільшився до 14,1%, у 1989р. склав 16,6%, у 2001р. – 19,8%. У подальшому частка осіб віком 60 років і старше у загальній чисельності населення невпинно зростала і у 2015р. сягнула 21,9%.

За даними департаменту фінансів облдержадміністрації, у 2015р. фінансування місцевих бюджетів на соціальний захист і соціальне забезпечення склало 1982,6 млн. грн, що на 21,8% більше ніж у 2014р. (рис. 1).

 

Рис. 1. Видатки зведених місцевих бюджетів Миколаївської області на соціальний захист та соціальне забезпечення

(загальний та спеціальний фонди)

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Теж саме можна відзначити і про державні соціальні стандарти і гарантії (табл. 1). При чому темпи зростання, починаючи з 2011 року, за всіма показниками практично однакові.

 

Таблиця 1.

 Державні соціальні стандарти і гарантії

Показник

2000р.

2005р.

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць, грн

270

423

875

953

1095

1176

1176

1330

у % до попереднього року

156,7

206,9

108,9

114,9

107,4

100,0

113,1

Мінімальна заробітна плата, грн

118

332

922

1004

1134

1218

1218

1378

у % до попереднього року

281,4

277,7

108,9

112,9

107,4

100,0

113,1

Мінімальна пенсія за віком, грн

55

332

734

800

884

949

949

1074

у % до попереднього року

603,6

221,1

109,0

110,5

107,4

100,0

113,2

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Традиційно, більша частка витрат, пов’язана з витратами на пенсійне забезпечення. Значна частка витрат на пенсійне забезпечення є характерною ознакою багатьох країн Європи, наслідком чого стало збільшення віку виходу на пенсію. Низьким порівняно з країнам ЄС є рівень соціальної допомоги в разі хвороби та медичного забезпечення в Україні. Станом на 2013 р. найвищі показники були в Хорватії та Нідерландах (35,4% та 34,9%), найнижчі – у Данії та на Кіпрі (20,2% та 20,6%) [2].

За даними табл. 2 співвідношення середнього розміру призначених пенсій та прожиткового мінімуму у 2015 році склало 121,0 %, що більше, порівняно з 2000 та 2005 роками, але менше, порівняно з 2010-2014 роками.

 

Таблиця 2.

 Співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій та прожиткового мінімуму

Показник

2000р.

2005р.

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Середній розмір призначених пенсій пенсіонерів області, грн

80

392

1081

1177

1386

1437

1502

1609

у % до попереднього року

490,0

275,8

108,9

117,8

103,7

104,5

107,1

Розмір пенсії у % до:

 

 

 

 

 

 

 

 

до прожиткового мінімуму на 1 особу

29,6

92,7

123,5

123,5

126,6

122,2

127,7

121,0

до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

36,9

118,1

147,3

147,1

155,0

151,4

158,3

149,8

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

На початок 2016р., за даними Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України, у регіоні налічувалось 66,4 тис. інвалідів, у тому числі 55 тис. пенсіонерів-інвалідів (табл. 3). На кожну 1000 жителів припадало у середньому 57 інвалідів (по Україні – 61). Серед інвалідів 9,7% віднесено до першої групи, 29,4% – до другої, 54% – до третьої і 6,9% склали діти-інваліди.

 

Таблиця 3.

Кількість пенсіонерів-інвалідів у Миколаївській області

Показник

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Усього

56930

59531

55424

56530

55616

55548

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

І групи

6607

7237

5234

5303

5200

5121

ІІ групи

25254

24759

21212

20707

19722

19034

ІІІ групи

20426

24016

28428

30067

30339

31120

діти-інваліди до 18 років

4643

3519

550

453

355

273

Кількість пенсіонерів-інвалідів у розрахунку на:

 

 

 

 

 

 

1000 населення

44

49

47

48

47

48

1000 пенсіонерів

160

170

160

161

161

163

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Ратифікація Верховною Радою України 16 грудня 2009 р. Конвенції ООН про права інвалідів підвищила актуальність перед державою та українським суспільством питання вдосконалення інституціонального забезпечення реалізації прав людей з інвалідністю та їх реабілітації. Однак соціальний захист є статтею витрат із найнижчим значенням, що не вписується в межі витрат по країнах Європи (від Кіпру та Мальти (3,3% та 3,9%) до Хорваті та Данії (17,0 та 13,1)) [3, с. 5-12].

Однією з надійних форм соціального захисту громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, є організація їх соціально-побутового та медичного обслуговування через мережу інтернатних установ, територіальних центрів і відділень соціальної допомоги, яка постійно удосконалюється.

На 1 січня 2016р. в області функціонувало 10 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей) на 1553 місця, в яких на повному державному забезпеченні утримувалось 1484 особи.

Як свідчать дані таблиці 4, у динаміці показники кількості будинків-інтернатів не змінилась, при цьому кількість обслугованих громадян похилого віку та інвалідів (дорослих та дітей    і молоді) за вказаний період збільшилась  на 115 осіб або 8,4 %. Хоча варто заначити, що кількість місць у будинках-інтернатах для дорослих також зросла на 136 місць або 9,6 %.

 

Таблиця 4.

 Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих та дітей і молоді) системи Мінсоцполітики

Показник

2000р.

2005р.

2010р.

2013р.

2014р.

2015р.

Кількість будинків-інтернатів, од

10

10

10

10

10

10

для дорослих

9

9

9

9

9

9

для дітей і молоді

1

1

1

1

1

1

У них місць, од

1417

1542

1553

1553

1553

1553

у % до 2000 року

100,0

108,8

109,6

109,6

109,6

109,6

для дорослих

1312

1437

1473

1473

1473

1473

для дітей і молоді

105

105

80

80

80

80

Кількість обслугованих громадян похилого віку та інвалідів (дорослих та дітей і молоді), осіб

1369

1523

1509

1500

1474

1484

у % до 2000 року

100,0

111,2

110,2

109,6

107,7

108,4

для дорослих

1274

1422

1442

1435

1413

1423

для дітей і молоді

95

101

67

65

61

61

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Як альтернатива стаціонарним установам, організовано соціальне обслуговування для громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян вдома.

З цією метою створено 24 територіальні центри соціального обслуговування, які мають 129 підрозділів, у тому числі: 28 відділень соціальної допомоги вдома, 29 відділень соціально-побутової адаптації, 20 стаціонарних відділень для постійного або тимчасового проживання, 16 відділень соціально-медичних послуг, 25 відділень організації надання адресних грошової та натуральної допомоги та 11 інших підрозділів (відділень реабілітації дітей-інвалідів, пунктів прокату засобів реабілітації) (табл. 5).

У 2015р. органами соціального захисту населення обслуговано 78,5 тис. таких громадян, переважна їх більшість (50,8 тис.) жителі сільської місцевості. Це уразлива в Україні категорія громадян.

 

Таблиця 5.

 Обслуговування громадян похилого віку,  інвалідів, хворих, інших громадян, які перебувають у складних життєвих

обставинах і потребують соціального обслуговування, у 2015 році

Показник

Територіальні центри

соціального обслуговування

у тому числі

у сільській місцевості

Усього

обслуговано,

осіб

у тому числі

у сільській

місцевості

Кількість територіальних центрів соціального обслуговування, од

24

х

х

х

Усього відділень, од

129

74

78493

50827

соціальної допомоги вдома

28

15

7155

3766

соціально-побутової адаптації

29

16

37139

29756

соціально-медичних послуг

16

6

9219

4298

стаціонарних для постійного або тимчасового проживання

20

16

456

405

організації надання адресної допомоги

25

14

24068

12353

інших підрозділів 

територіальних центрів

11

7

456

249

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Зміна ролі держави у напрямі регулювання системи інституційних взаємодій задається передусім необхідністю ефективного менеджменту на всіх рівнях реалізації заходів соціальної політики, що виявляється у спробах створення додаткової, недержавної інституційної підсистеми соціальної підтримки. Головна особливість сучасного етапу – пошук і розвиток адекватних ринковим умовам технологій взаємодії державних (тих, які «традиційно» займаються вирішенням соціальних проблем) і недержавних структур (неурядових організацій, альтернативних ініціатив, добродійних проектів), котрі забезпечують нову якість управління в соціальній сфері, – управління гнучкішої, динамічнішої, реалізованої за принципом «мережевої» дії та зорієнтованої насамперед на ресурсозберігання [4].

Привертає до себе увагу робота закладів з такою категорією громадян, як бездомні та ті, що звільнені з місць позбавлення волі. Упродовж 2015р. центром (відділенням) реінтеграції обліку для бездомних громадян обслуговано 207 осіб, з яких 78,7% – працездатні громадяни працездатного віку, 24,6% – звільнені з місць позбавлення волі, 15,5% – інваліди, 15% – громадяни похилого віку (табл. 6).

 

Таблиця 6.

 Діяльність закладів соціального захисту бездомних громадян у Миколаївській області

Показник

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Кількість закладів

1

1

1

1

1

1

центр реінтеграції (притулок)

1

1

1

1

1

1

У ньому ліжко-місць

50

50

50

50

50

50

Кількість обслугованих – усього, осіб

285

250

248

231

224

207

з них: жінок

працездатних громадян працездатного віку

183

91

89

104

163

163

громадян з дітьми

звільнених з місць позбавлення волі

132

85

78

86

66

51

громадян похилого віку

43

33

31

27

33

31

інвалідів

59

41

53

30

28

32

Із загальної кількості обслугованих

 

 

 

 

 

 

- надано соціально-побутові послуги

 

 

 

 

 

 

ночівля

285

250

248

231

224

207

харчування

285

250

248

231

224

207

одяг, взуття

285

250

248

231

224

207

- надано інформаційні послуги

285

250

248

231

224

207

- направлено до органів праці та соціального захисту населення – усього

18

14

24

13

16

22

- надано допомогу у відновленні документів 

38

37

14

15

17

24

- надано допомогу у працевлаштуванні

 

 

 

 

 

 

звернулося – усього

183

125

198

96

53

16

з них працевлаштовано

183

125

198

94

53

16

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Ці установи надавали громадянам допомогу у відновленні документів, тимчасовій реєстрації, працевлаштуванні, одержанні житла тощо.

Неможна не звернути увагу на такий значний показник питомої ваги працездатних громадян працездатного віку, які відносяться до категорії бездомних громадян. Слід також відмітити, що до 2012 року динаміка індикатора була спадаючою, а з 2012 року – знову почала зростати.

На кінець 2015р. на обліку в службі у справах дітей облдержадміністрації перебувало 3,4 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Торік статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надано 471 дитині. Під опікою перебувало 2,3 тис. дітей (рис. 2).

 

Рис. 2. Кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у Миколаївській області, осіб

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

У 2015 році у регіоні працювало 35 будинків сімейного типу (з 207 вихованцями) і 173 прийомні сім’ї (з 341 вихованцем) (табл. 7). Працювало 5 центрів соціально-психологічної реабілітації, в яких перебувало 637 дітей.

 

Таблиця 7.

 Дитячі будинки сімейного типу і прийомні сім’ї

Показник

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Кількість дитячих будинків сімейного типу

15

15

23

30

34

35

у них дітей

 

 

 

 

 

 

з категорії вихованців

96

99

141

180

202

207

рідних (включаючи усиновлених)

30

21

26

34

35

36

під опікою чи піклуванням

2

2

3

9

10

9

Кількість прийомних сімей

121

135

151

169

174

173

у них вихованців

 

 

 

 

 

 

з категорії прийомних

240

255

282

327

344

341

рідних (включаючи усиновлених)

92

78

96

84

81

80

під опікою чи піклуванням

11

9

13

13

10

9

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Важливим напрямком соціальної політики Уряду є державне регулювання, перерозподіл доходів з метою посилення соціальних гарантій найбільш незахищеним верствам населення. На початок 2016р. цільову грошову допомогу одержувало 8,7 тис. непрацездатних громадян із мінімальними доходами. Середній її розмір становив 42,86 грн (табл. 8).

 

Таблиця 8.

 Надання цільової грошової допомоги непрацездатним громадянам із мінімальними доходами органами Пенсійного фонду

Показник

2000р.

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Кількість осіб, яким призначено допомогу – усього

82719

10544

10114

10001

9769

9336

8738

у % до попереднього року

12,7

95,9

98,9

97,7

95,6

93,6

Середній розмір місячної допомоги одній особі, грн

13,77

43,38

43,29

43,28

43,19

43,08

42,86

у % до попереднього року

315,0

99,8

100,0

99,8

99,7

99,5

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Упродовж 2015р. 7,5 тис. громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, одержали від органів соціального захисту населення адресну грошову допомогу (табл. 9).

Середній розмір адресної грошової допомоги малозабезпеченим громадянам склав 627 грн (у 2,6 раза більше ніж у 2014р.), середній розмір адресної натуральної допомоги – 122,7 грн (на 16,2% менше).

 

Таблиця 9.

 Надання цільової допомоги непрацездатним громадянам із мінімальними доходами органами Пенсійного фонду

Показник

Усього, осіб

Сума наданої допомоги, тис. грн

загальна сума

з місцевих бюджетів

з позабюд-жетних коштів

Виявлено громадян, які потребували допомоги

50019

х

х

х

Надано адресної грошової допомоги

7522

4716,20

2264,95

2451,25

Надано адресної натуральної допомоги

35584

4365,12

1579,99

2785,13

у т. ч.: гарячих обідів

3293

1855,35

31,05

1824,30

продовольчих товарів

11357

2467,80

470,71

1997,09

ліків, предметів медичного призначення

2244

552,40

440,63

111,77

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам на початок 2016р. одержувало 2,8 тис. осіб (на 17,3% більше ніж рік тому) (табл. 10). Загальна сума призначеної місячної допомоги з урахуванням надбавок, підвищень та сум індексації становила 3 млн. грн, а середній її розмір – 1065,67 грн. У порівнянні з 2014р. на 4,6% зменшилась сума державної допомоги сім’ям з дітьми і склала 816,3 млн. грн.

 

Таблиця 10.

 Надання органами соціального захисту населення окремих видів державної допомоги сім’ям з дітьми у 2015 році

Показник

Кількість, осіб

Кількість виплат допомоги

Сума допомоги,  тис. грн

Середній розмір допо-моги, грн

одержувачів

допомоги

дітей

Усього

х

х

941790

816343,2

х

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

7646

х

7646

10515,1

1375,24

Допомога при народженні дитини

11779

13500

453651

597322,6

1316,70

   одноразова 

х

х

12709

131156,9

10320,00

   щомісячна

х

х

440942

466165,7

1057,20

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2230

1926

25790

58085,9

2252,26

Допомога на дітей одиноким особам

5617

29988

387519

140195,1

361,78

Допомога при усиновленні дитини

51

71

1381

1669,9

1209,20

  одноразова

х

х

51

526,3

10320,00

  щомісячна

х

х

1330

1143,6

859,85

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

За державною соціальною допомогою у 2015р. звернулись 33,7 тис. малозабезпечених сімей (на 18,4% більше ніж у попередньому році), призначено її 30,9 тис., середній розмір призначеної допомоги склав 1889,59 грн (табл. 11). Слід відмітити, що найвищим рівень середньої призначеної соціальної допомоги був у 2013 році, а кількість сімей, яким призначено допомогу, - у 2015 році.

 

Таблиця 11.

 Надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у Миколаївській області

Показник

2005р.

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Кількість сімей:

 

 

 

 

 

 

 

які звернулись за допомогою

38860

11479

11381

15614

23317

28441

33671

яким призначено допомогу

37078

11279

9181

12025

18182

23290

30928

Сума допомоги,  тис. грн

7214,7

7648,8

8280,5

15340,3

36518,9

34250,4

58441,1

Середній розмір допомоги, грн

194,58

678,15

901,92

1275,70

2008,50

1470,61

1889,59

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Упродовж 2015р. субсидії населенню на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг призначено 140 тис. сімей (на 47,0 % більше, порівняно з 2000 роком) на загальну суму 45,3 млн. грн, що в середньому на одне домогосподарство складає 323,47 грн (на 719,7 % більше, порівняно з 2000 роком) (табл. 13).

 

Таблиця 13.

 Надання населенню субсидій на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг

Показник

2000р.

2010р.

2011р.

2012р.

2013р.

2014р.

2015р.

Кількість домогосподарств, які звернулися за субсидіями, тис.

102,0

46,6

33,7

29,3

25,7

31,6

149,9

у % до 2000 року

100,0

45,7

33,0

28,7

25,2

31,0

147,0

Кількість домогосподарств, яким призначено субсидії, тис.

97,5

26,8

33,7

27,8

24,4

25,1

140,0

у % до 2000 року

100,0

27,5

34,6

28,5

25,0

25,7

143,6

Сума субсидій – усього, тис. грн

3847,2

1874,2

2900,7

2416,2

1991,8

3659,7

45285,6

- в середньому на одне домогосподарство, грн

39,46

69,93

86,07

86,91

81,63

145,80

323,47

у % до 2000 року

100,0

177,2

218,1

220,3

206,9

369,5

819,7

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

 

Звіти Комітет соціального захисту Європейського Союзу підтверджують факт подібності проблем соціального захисту та забезпечення в Україні та країнах ЄС. В ЄС вирішення питань у цій сфері відбувається на засадах соціальної інклюзії населення, яка включає дві складові: координацію соціального забезпечення та модернізацію соціального захисту (табл. 14).

 

Таблиця 14.

 Координація соціального забезпечення та модернізацію соціального захисту в ЄС

Складові

Зміст

Координація систем соціального забезпечення

Програми, що сприяють розвитку мікрофінансування в ЄС

З 2010 року Європейський Союз створив програми, спрямовані на розвиток мікрофінансування в Європі та надання кредитів людям, а деяким підприємствам важко отримати доступ до звичайних кредитів.

Боротьба з шахрайством у сфері соціального захисту та незаконною роботою (Кодекс поведінки)

Метою Постанови є боротьба з транснаціональним шахрайством у сфері соціального захисту та незаконною роботою. Вона пропонує заходи та процедури для держав-членів щодо співпраці та взаємного надання адміністративної допомоги.

Європейська картка медичного страхування

Картка дозволяє тимчасово перебувати в іншій країні ЄС, щоб скористатися спрощеними процедурами компенсації за будь-яку медичну допомогу, яку вони можуть отримати.

Охорона здоров'я в інших країнах ЄС – права пацієнтів

Директива визначає умови, за яких пацієнт може переїхати в іншу країну ЄС, щоб отримати безпечну і якісну медичну допомогу, і відшкодувати витрати за допомогою власної схеми медичного страхування.

Координація систем соціального забезпечення

Країни ЄС приймають рішення щодо таких аспектів, як бенефіціари, їх системи соціального забезпечення, рівні пільг і умови отримання дозволу. Це положення не замінює національні системи.

Модернізація соціального захисту

Гнучка безпека

Загальні принципи забезпечення гнучкості – COM (2007) 359 final

Посилення відкритого методу координації для соціального захисту та соціальної інтеграції

У цьому повідомленні визначено сфери, в яких можуть бути посилені цілі, методи та видимість. Ця реформа повинна давати можливість консолідації та більш повного використання потенціалу ВМК з метою підвищення соціальної єдності та солідарності в Європейському Союзі (ЄС).

Спільний звіт про соціальний захист та соціальну інтеграцію

У цьому звіті викладено основні виклики, які необхідно подолати, з метою досягнення цілей, визначе-них Лісабонською стратегією, у сферах соціального захисту, пенсійних схем та боротьби з відчуженням.

Комплексний підхід

Європейська комісія представляє це повідомлення з метою вирішення основної проблеми сприяння більш ефективному стимулюванню роботи у системах соціального захисту.

Узгоджена стратегія модернізації соціального захисту

З метою посилення існуючої співпраці та прийняття спільного політичного бачення соціального захисту в ЄС Комісія висуває узгоджену стратегію для допомоги державам-членам у цій сфері.

Упорядкування відкритої коорди-нації у сфері соціального захисту

З метою підвищення вартості методів координації політики та процесів держав-членів у соціальній сфері Комісія представляє повідомлення, спрямоване на раціоналізацію відкритого методу координації.

Європейська система інтегрованої статистики соціального захисту

Це Положення встановлює ЄСІССЗ. Ця система забезпечує правову базу, спрямовану на підвищення корисності поточних зборів даних з точки зору своєчасності, охоплення та порівнянності.

Джерело: складено за даними eur-Lex (доступ до законодавства ЄС)

 

Висновки. На людський розвиток в Україні впливає велика кількість дестабілізуючих чинників і невизначеності, що істотно підвищує рівень соціального ризику для людей стати відторгненими. Суттєвими факторами підвищення ризику соціального відторгнення є наявність утриманців (пенсіонерів, дітей, безробітних): за рахунок збільшення чисельності утриманців із числа безробітних збільшується навантаження працюючих членів домогосподарства, що формує передумови соціальної ексклюзії.

Вирішити дану проблеми можна скориставшись досвідом європейських країн – через використання нових інституційних структур у сфері соціальної політики, що дозволяють використовувати нові соціальні ініціативи й благодійну допомогу від бізнесу. Мова йде про значне розширення змісту та обсягів соціальної підтримки населення завдяки мережевому охопленню цією підтримкою соціальних груп, які не задіяні традиційними формами.

 

Література.

1. Калюжна Н. М. Розвиток національного законодавства у сфері державного управління соціальним захистом в аспекті європейської інтеграції [Електронний ресурс] / Н. М. Калюжна // Наукові праці МАУП. – 2012. – Вип. 4. – С. 94-99. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup_2012_4_19

2. Перегудова Т. В. Соціальна інклюзія як елемент соціальної політики:  європейські уроки для України [Електронний ресурс] / Т. В. Перегудова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2016. – Вип. 19. – С. 98-102. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_eim_2016_19_22

3. Національні рахунки соціального захисту (НРСЗ) України у 2014 році: Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України / Відп. за вип. О.О. Кармазіна. – Київ, 2016. – С. 10.

4. Ярова Л. Креативний досвід європейських країн у політичній практиці поєднання понять «соціальна держава» і «соціальний менеджмент» / Л. Ярова // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. – 2013. – Випуск 3. – С. 257-264.

 

References.

1. Kaliuzhna, N. M. (2012), “Development of national legislation in the field of public administration in the field of social protection in the aspect of European integration”, Naukovi pratsi MAUP, vol. 4, pp. 94-99.

2. Perehudova, T. V. (2016), “Social Inclusion as an Element of Social Policy: European Lessons for Ukraine”, Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, vol. 19, pp. 98-102.

3. State Statistics Service of Ukraine (2016), National Accounts of Social Protection (NRCP) of Ukraine in 2014. Statistical bulletin [National Accounts of Social Protection (NRCP) of Ukraine in 2014. Statistical bulletin], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

4. Yarova, L. (2013), “The creative experience of European countries in the political practice of combining the notions of “social state” and “social management”, Visnyk Lvivskoho universytetu, vol. 3, pp. 257-264.

 

Стаття надійшла до редакції 08.09.2017 р.

 

 

ТОВ "ДКС Центр"