Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.48

 

Л. І. Оппельд,

к. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки,

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

А. О. Гордіян,

студент, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

 

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 

L. I. Oppeld,

Ph.D, lecturer, lecturer of international economics department,

Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk, Poltava

A. O. Hordiyan,

Student, Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk, Poltava

 

INTERNATIONAL EXPERIENCE GREEN TOURISM IN UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS

 

У даний час зелений туризм займає істотне місце на світовому туристському ринку. У статті проаналізовано особливості організації сільського зеленого туризму в різних країнах. Запропоновано напрями розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

 

Currently, substantial seat is taken by green tourism in the global tourism market. In the article the features of organization of rural green tourism are analysed in different countries. The directions of development of rural green tourism are offered in Ukraine.

 

Ключові слова: зелений туризм, сільський зелений туризм.

 

Keywords:  green tourism, rural green tourism.

 

 

Актуальність проблеми. У даний час у туристському бізнесі  зелений туризм займає свою визначену нішу на світовому туристському ринку і має немалі обсяги продажів та залучення туристів. Сучасний міжнародний досвід та наукові дослідження засвідчують, що прискорений розвиток зеленого туризму може відіграти роль каталізатора структурної перебудови економіки, забезпечити демографічну стабільність та розв’язання соціально-економічних проблем.

Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Питаннями зеленого туризму займалися такі відомі учені як: Ю.Алексєєва, В. Євдокименко, А. Корлоль, М. Лендєла, В. Мікловди, М. Пітюлича та інші дослідники.

Метою статті є аналіз міжнародного досвіду розвитку зеленого туризму та визначення проблем і перспектив його розвитку в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зелений туризм — новий вид туризму. Суть зеленого туризму полягає у відпочинку в приватних господарствах та орієнтований на використання природних, культурно історичних та інших ресурсів сільської місцевості та її специфіки для створення комплексного туристського продукту. У таблиці 1 наведено визначення терміна «сільський зелений туризм» вітчизняних та зарубіжних авторів.

 

Таблиця 1.

Визначення терміна «сільський зелений туризм» вітчизняних та зарубіжних авторів

№ п/п

Автор та джерело інформації

Зміст терміна

 1.

Зелений туризм [8]

Суть сільського зеленого туризму полягає у відпочинку в приватних господарствах у сільській місцевості, яка приваблює своєю недоторканою природою, пам’ятками історії та природи.

 2.

Биркович В.1.[1]

Це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей міс­цевості, а також культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону.

 3.

Булах Т.М.[2]

Це вид туризму, що передбачає знайомство з місцевим побутом в агрооселях, вивчення традицій проведення народних свят, фольклорної творчості, організації подорожей вихідного дня.

4.

Рутинський М.И. Зшько Ю.В. [7]

Відпочинок у сільській місцевості характеризується тим, що, по-перше, відпочивальники ведуть сільський спосіб життя і знайомляться з місцевими звичаями; по-друге - це надання господарями туристу-відпочивальнику (споживачу ) якісної послуги, яка повинна повністю відповідати його платоспроможному попиту.

 5.

Медлж С. [4]

Це є відпочинковий вид туризму, зосереджений на природних територіях, який передбачає заняття різними формами активної рекреації у природних ландшафтах без заподіяння шкоди навколишньому середовищу.

 6.

Камушков О.С. [5]

Це вид проведення вільного часу у формі стаціонарного, з можливістю неда­леких виїздів чи походів, відпочинку в сільській місцевості.

 7.

Ecotourism Society,

1994 [10]

Це спрямована мандрівка в сільську місцевість з метою ознайомлення з місцевою культурою та історією природного середовища, яка не порушує цілісності екосистеми, при цьому робить охорону природних ресурсів відповідною для сільських мешканців.

 8.

Міжнародний Союз охорони природи (МСОП) Ceballos-

Lascurain, 1993 [11]

Мандрівка з відповідальністю перед навколишнім середовищем по відносно незайманих територіях з метою вивчення і насолодження природою, що сприяє її охороні, чинить «м’який» вплив на навколишнє середовище, забезпечує активну соціально-економічну участь місцевих мешканців у збереженні природи та отриманні ними переваг від цієї діяльності

 

Отже, проаналізувавши вищезазначених авторів правомірно дати визначення сільського зеленого туризму наступним чином, як специфічною формою відпочинку на селі, де суб’єктами надання туристичних послуг є не професіонали, а мешканці села – власники особистих, підсобних та фермерських господарств, які спираються на наявні місцеві ресурси, а також сфера, що сприяє заохоченню сільського населення до розвитку приватної ініціативи, до забезпечення самозайнятості й підвищення рівня та якості життя на селі.

Масовий розвиток сільського зеленого туризму в світі почався з другої половини 20 століття, коли у Великобританії та США виникла концепція «Bed & Breakfast» - тимчасове проживання близько 7 діб в порожніх кімнатах будинків незалежно від їх розташування (табл. 2) [3].

 

Таблиця 2.

Класифікація баз відпочинку, які належать до типу «Bed & Breakfast»

Найменування

Характеристика

Особливість

 

Bed & Breakfast cottage

Найнятий котедж у курортно-рекреаційній зоні, на території, яка має статус сільській місцевості або відноситься до курорту

Розташування на березі моря, озера або в горах

 

Bed & Breakfast farm vacation

Сімейний відпочинок з дітьми в мальовничій сільській місцевості з цінними рекреаційними ресурсами

Можливість відпочинку у «домашній» атмосфері дітей різних вікових груп окремо від батьків

 

Bed & Breakfast homestay

Проживання в будинку господаря сільської садиби спільно з його сім'єю в окремих кімнатах для гостей

Знайомство з традиціями, культурою, побутом тієї сім'ї з якою проживають гості

 

Bed & Breakfast farmstay

Проживання у будинку фермера або у кемпінгу на території фермерського господарства

Вживання в їжу продуктів, вирощених самим господарем садиби, участь у сільськогосподарських роботах на фермі

 

Експерти Світової Туристичної Організації розробили стандартну класифікацію засобів розміщення туристів, згідно з якою засоби розміщення класифікуються на колективні та індивідуальні. У різних країнах застосовуються різні символи для позначення категорійності засобів розміщення. Наприклад, в Ісландії діє категоризація сільського житла, як номерів 3 категорій, так і будинків гостьового типу категорії А, В, С, D; E; F; G; у країнах Південної Європи діє категоризація агросадиб від 1 до 5 зірок [3].

Саме  в США і Великобританії поширюється концепція « Bed & Breakfast».  На початку XXI ст. індустрія сільського туризму визнається експертами ВТО як суттєвий, найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства. Обсяги надання агротуристичних послуг у постіндустріальних країнах нині практично в 2 - 4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази і курортного сервісу в цих країнах.

На сучасному етапі усі національні організації сільського туризму країн Європи об'єдналися в Європейську федерацію фермерського і сільського туризму (European Federation for Farm and Village Tourism) або скорочено «EuroGites». Основні цілі цієї організації: сприяння розвитку сільського зеленого туризму та цільове інвестування проектів розвитку сільського туризму. Особливості організації сільського зеленого туризму різних країн надані в таблиці 3 [3].

 

Таблиця 3.

Особливості організації сільського зеленого туризму у різних країнах

Країна

Особливість організації сільського зеленого туризму

 

Італія

агротуристичний бізнес тісно пов'язаний з   курортним, міжнародна спеціалізація астрономічний і дегустаційний туризм

 

Австрія

зайнятість гостей у збірі трав, приготуванні молокопродуктів, вигоні худоби, активний гірський та екологічний туризм

 

Фінляндія

будиночки без господарів, розміщені на берегах заповідних озер та річок

 

 

Румунія

діє Національна асоціація сільського і культурного туризму, спеціалізація етнографічний та гастрономічний туризм

 

Угорщина

податкові пільги, міжнародна спеціалізація кінний туризм

 

 

Польща

відсутність тісного зв’язку з традиціями країни - тільки ночівля та харчування

 

 

Франція

приморські агросадиби, кінні ферми, винні агросадиби, гірськолижні шале, агрокоттеджі, замки, рибальські будинки

 

 

Іспанія

сільські готелі відкрито на Канарських і Балеарських островах, а також у переобладнаних монастирях та історичних замках

 

 

Данія

діє Національная асоціація агротуризму, спеціалізація велосипедний туризм

 

 

Ісландія

категорізація номерів на три категорії, категорізація гостьових будинків (А,В,С,D,T,F,G)

 

 

Німеччина

більшість туристів приїздить для участі у міжнародних ярмарках та торгових шоу

 

Великобританія

доступні ціни, спеціальні знижки для дітей, друкуються рекламно-інформаційні каталоги СЗТ

 

 

Варто відзначити вагому державну підтримку програм залучення сільських громад до зеленого й агротуризму у європейських країнах. Європейський Союз вбачає в сільському туризмі основний важіль економічного підйому своїх сільських територій. За підрахунками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, облаштування в місті вихідця з сільської місцевості в 20 разів дорожче, ніж створення умов для його життя і роботи в селі. Також підраховано, що дохід, отриманий від одного ліжко-місця, еквівалентний річному доходу фермера від однієї корови [3].

Класичні європейські традиції й цінності сільського відпочинку впродовж багатьох десятиліть сповідує Великобританія. Система регіональної організації туризму Великобританії виникла в 1969 році з прийняттям Закону про розвиток туризму. Англійський туризм має всесезонний характер: дуже популярно проводити у цій країні не тільки літні канікули, а ще й зустрічати Різдво. У Великобританії існує Національна організація сільського туризму та агротуризму, яка забезпечує акредитацію осель. Популярність сільського туризму спонукала англійських фермерів до об’єднання з метою пропозиції більш різноманітних послуг в своїх будинках. Наприклад, у південно-західній Англії реставрують старі ферми, які користуються успіхом у туристів, де підвищений рівень комфортності поєднується з частково збереженим старим меблюванням [3].

У Європі лідерами за обсягами розвитку індустрії сільського туризму є Франція та Іспанія. У цих країнах сільський туризм уже давно переріс у високорентабельну галузь їх міжнародної економічної спеціалізації. Сільський туризм цієї країни представлений Національною організацією будинків відпочинку і зеленого туризму. Ця організація пропонує агрооселі на будь-який смак і вид відпочинку, що сертифіковано за високими національними стандартами сервісу.

Серйозну конкуренцію Франції на ринку агротуристичних послуг Західної Європи віднедавна складає Іспанія. Щорічно послугами сільського туризму Іспанії користується близько 1,2 млн. осіб.

Не відстає від Іспанії та Франції й Італія. Ця країна акцентує увагу гостей на славетних історичних традиціях сільського відпочинку у горах і передгір’ях Альп, Апеннін та уздовж смуги першокласного морського узбережжя. Агротуризм в Італії від самого виникнення почав розглядатися сільським населенням як основна форма підприємницької зайнятості. Тому в цій країні агротуристичний бізнес тісно переплетений з курортним. Вагомим чинником міжнародної агротуристичної спеціалізації Італії поступово став винний і гастрономічний туризм. Незважаючи на те, що послуги сільського відпочинку в Італії майже вдвічі вищі, ніж в Іспанії чи Франції, ними щорічно користуються до 2 млн. осіб (з них 78% італійці). Щорічно прибуток від сільського туризму становить 350 млн. доларів.

Особливе місце розвитку зеленого туризму відведено Німеччині. Німеччину відвідує багато одноденних гостей із країн Східної Європи, які роблять шоп-тури, особливо з сусідньої Польщі. На початку 1980-х років в Німеччині була розроблена концепція розвитку туризму в периферійних регіонах для поширення на туристичному ринку дешевого відпочинку на природі, без використання дорогої інфраструктури та надання комфортних умов проживання [3].

Розвиток сільського зеленого туризму Австрії нині нараховує 15000 зареєстрованих агротуристичних господарств сумарною місткістю 170000 ліжко-місць. Вартим є вивчення досвіду і європейських сусідів України: Угорщини, Румунії, Польщі. Законодавством Угорщини сільський зелений туризм віднесено до сфери ведення особистого селянського господарства, тут формуються відповідні пільгові податкові інструменти. До числа найпопулярніших місцевостей відносять південно-західну область Ваш, східну область Сольнок (район р. Тис) і славнозвісний Хортобадський степ. «Родзинкою» сільського туризму в цій країні є його поєднання з національними традиціями конярства.

У Румунії інтереси власників агроосель представляє Національна асоціація сільського, екологічного і культурного туризму. Сільський туризм у цій країні розвивається насамперед у Південних Карпатах і орієнтується на такі ж переваги, що й Україна, тобто на збереження природного середовища й етнокультурних традицій. Польське законодавство чітко розмежовує основні поняття та принципи ведення сільського зеленого туризму від інших видів туристичних послуг, що надаються у сільський місцевості, але законодавчо віднесені до підприємницької діяльності. У сільському туризмі уряд Польщі вбачає джерело розвитку для регіонів, які мають природні ресурси для розбудови виробничих галузей економіки. Польський агротуризм підтримує свою матеріальну базу завдяки зв’язку з селом, сільським господарством, із традиційною архітектурою та інтер’єром. Агротуристичний продукт, що пропонується польськими господарствами, часто зводиться виключно до ночівлі та харчування, але нам відомо, що рентабельність об’єктів для ночівлі зростає при наданні, наприклад, інших послуг [1].

В Україні, базуючись на польському досвіді, також діє система екологічної сертифікації та добровільної категоризації «Зелена садиба», яка розроблена всеукраїнською Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Схема сертифікації побудована на принципах зменшення шкідливого впливу агротуристичного об'єкту на екологію, підтримка народних традицій та ремесел, підтримка місцевої економіки, розвиток екологічно-сприятливих видів розваг і відпочинку. На підставі вивчення досвіду різних країн можливо виділити напрямки та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні при вдосконалення законодавчого регулювання сільського зеленого туризму(табл. 4) [3].

 

Таблиця 4.

Напрямки та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні на підставі світового досвіду

Країна з подібним досвідом

Напрямок розвитку сільського зеленого туризму на Україні

Німеччина, Італія, Австрія, Польша, Угорщина

пільговий режим оподаткування

 

 

Франція

спільний розвиток сільської місцевості та туризму за фінансової підтримки приватного сектору та координації уряду; поділ району на зони відпочинку та зелені зони

Італія

розвиток агротуристичного бізнесу пов'язаний з курортним, спеціалізація на гастрономічних та дегустаційних турах

Італія, Іспанія

виникнення спеціальних готелів у сільський місцевості біля монастирів

Австрія

зайнятість гостей у зборі трав, приготуванні молокопродуктів, вигоні худоби

Франція

приморські агросадиби, кінні ферми, винні агросадиби, рибальські будинки

Румунія

етнографічні види сільського зеленого туризму

 

Для України сільський зелений туризм – нове поняття, хоча розвивається досить активно. Сьогодні, туристична галузь в Україні є лише п’ятою за значенням складовою поповнення бюджету і її питома вага має значно зрости з огляду на такі об’єктивні передумови, як вигідне геополітичне розташування України в центрі Європи, наявність значного туристично-рекреаційного потенціалу, сприятливий клімат, багаті флора і фауна, чисельні культурно-історичні пам’ятки світового рівня.

Пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму в Україні зумовлюється нагальною необхідністю невідкладного розв’язання соціально-економічних проблем сучасного села [4].

Взагалі в Україні є безліч цікавих місць, розташованих в порівняно благополучних екологічних регіонах, де поруч, або принаймні неподалік, вартих уваги пам’яток духовності та культури є садиби «зеленого туризму». Відпочинок у таких місцях обіцяє: будиночок серед саду, на радість жінкам - з пансіоном (харчуванням вирощеними власними продуктами, приготовленими на живій воді), на радість дітям - спілкування з, можливо, небаченими досі домашніми сільськими тваринками, усім - задоволення від прогулянок до лісу та річки чи озера, а також відвідування замків, історичних перлин народної творчості - дерев’яних церков, музеїв народної духовної культури та мистецтва, капличок над цілющим джерелом. Найактивнішими регіонами, що розвивають зелений туризм на своїй території, вважається Закарпатський, Івано-франківський, Вінницький, Київський, Львівський, Полтавський і Кримський [2].

Висновки. Зелений туризм – корисний як для відпочиваючих, так і для господарів – селян, сільських громад, регіонів і держави в цілому, сприяє розвитку багатьох пов’язаних з ним галузей економіки. Розвиток сільського зеленого туризму спонукає до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл, а також стимулює розвиток соціальної інфраструктури.

Таким чином, на основі вищепроаналізованого основними напрямками розвитку сільського зеленого туризму України мають стати: створення сприятливих умов для отримання податкових пільг та кредитів для власників агросадиб, рекламування послуг сільських господарств, випуск різноманітних путівників, поширення різноманітних видів агротуристичного бізнесу, у тому числі курортна спеціалізація сільського зеленого туризму.

 

Література:

1. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tourlib.net

2. Зелений туризм з релігієзнавчими родзинками [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://gazeta.zn.ua

3. Світовий досвід розвитку сільського зеленого туризму [Електронний ресурс]  - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua

4. Сільський зелений туризм – пріоритет розвитку туристичної галузі України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tourlib.net

 

References.

1. Yevropeys'kyy dosvid orhanizatsiyi sil's'koho zelenoho turyzmu”, [Online], available at:  http://tourlib.net

2. Zelenyy turyzm z relihiyeznavchymy rodzynkamy”, [Online] ], available at: http://gazeta.zn.ua

3. Svitovyy dosvid rozvytku sil's'koho zelenoho turyzmu”, [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.ua

4. Sil's'kyy zelenyy turyzm – priorytet rozvytku turystychnoyi haluzi Ukrayiny”, [Online], available at: http://tourlib.net

 

Стаття надійшла до редакції 10.01.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"