Українською | English

BACKMAIN


УДК 351

 

А. П. Миколаєць,

здобувач Міжрегіональної академії управління персоналом, м. Київ

 

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ І ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

Anatoly Petrovich Mykolayets,

applicant Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

 

TAX CONTROL: THEORETICAL PRINCIPLES AND PRACTICE OF ECONOMIC REFORM UNDER UKRAINE

 

Досліджено сутність і різновиди податкового контролю, його складові, функціональне призначення та принципи організації. Проаналізовано вітчизняну практику податкового контролю з огляду на зміни, започатковані Податковим кодексом України. Визначено основні проблеми реалізації податкового контролю в  умовах реформування економіки Україні.

На основі проведеного аналізу запропоновано шляхи реформування системи податкового контролю, запровадження яких сприятиме підвищенню ефективності контролю і зменшенню масштабів тіньової економіки в Україні.

 

The essence of tax control and variety, its components, functionality and principles of the organization. It was found that the tax control covering all areas of the competent authorities, including the implementation of tax accounting, tax audits, etc., and all areas of activity controlled entities related to the payment of taxes and fees (accounting objects of taxation, deadlines and order the payment of taxes and fees, the order of tax returns, etc.).

It is emphasized that the main purpose of tax control should be identifying causal relationships revealed violations, development of specific proposals and measures to improve legislation and enforcement of the transition from taxes and duties to the voluntary implementation of legal and natural persons tax liabilities to the state.

The main functions of tax control credited accounting, prevention, information and mobilizing analyzing, forecasting, planning, publicity, educational, organizational, regulatory, coordination and control. In addition to these, individually selected preventive function, manifested in the activities of regulatory authorities, aimed at outreach and counseling taxpayers.

The attention and its specific functions such as the Political and bezpekozabezpechuyucha. Essence is the first real impact of tax control on the implementation of financial, monetary, fiscal and tax policies, and the second – to ensure the financial security of the state and its regions and national security in general.

Analyzed national practice of tax control in view of the changes initiated by the Tax Code of Ukraine. The main problem of implementation of tax control in restructuring the economy of Ukraine.

Based on the analysis of the ways to reform the system of tax control, implementation of which will improve the efficiency of control and reduce the shadow economy in Ukraine.

It was found the main destabilizing factors affecting the efficiency of tax control, which are: lack of harmonization of domestic legislation with international tax; lack of comprehensive evaluation methods and system monitoring supervisory review of tax authorities; inadequate methodological support procedural issues of tax control, low level of automation; lack of harmonization of approaches to the relationship of participants supervisory review process; institutional deformations and distortions on tax culture, discipline and consciousness of taxpayers because of rising tax burden and transaction costs in the system of tax administration.

The organizational and institutional measures to improve tax control that will ensure the maintenance of the balance of interests of taxpayers and fiscal authorities, which will increase the level of compliance, voluntary taxes and effectiveness of the tax system in general.

 

Ключові слова: податковий контроль, методи податкового контролю, стадії податкового контролю, структура податкового контролю, функції податкового контролю, механізм податкового контролю, система податкового контролю, податкова реформа.

 

Keywords: тax control, tax control techniques, stages of tax control, tax control structure, functions of tax control, tax control mechanism, the system of tax control, tax reform.

 

 

Вступ

Першочерговою потребою сьогодення є забезпечення збалансованого розвитку всіх підсистем суспільства, гармонізації інтересів різноманітних верств населення, створення міцного економічного підґрунтя для інтеграції України у світову економічну систему. Все це в значній мірі залежить від ефективної контрольної функції податків, яка проявляється через податковий контроль.

Останніми роками розвиток державного податкового контролю відбувався в умовах неста­більності податкового законодавства та негативного ставлення платників податків до своїх обов’язків щодо сплати податків. Кризові явища в економіці України, фінансова нестабільність підприємств, зменшення сукупного попиту та податкових надходжень до бюджету зумовили виникнення гострих дискусій між представниками контролюючих органів і суб’єктами господарювання. Ці обставини не­гативно вплинули на організацію та дієвість державного податкового контролю. Відтак, вищезазначене зумовлює необхідність удосконалення, підвищення дієвості та ефективності податкового контролю, що і робить заявлену тему актуальною.

Постановка завдання

В умовах превалюючої частки податкових платежів у дохідній частині держбюджету, нерівномірного податкового навантаження в національній економіці, нестачі фінансових ресурсів на рівні держави, суб’єктів господарювання і домогосподарств, незадовільного наповнення державного і місцевих бюджетів, бюджетів загальнодержавних позабюджетних фондів, неефективної системи податкових пільг, високої плинності чинного податкового законодавства, впровадження податкових інновацій, а відтак – істотної невизначеності діяльності платників податків, низької податкової культури юридичних і фізичних осіб особливої уваги потребує вдосконалення, підвищення дієвості й ефективності податкового контролю.

Результати

Податковий контроль як особливий організаційно-правовий механізм можна трактувати як у широкому, так і у вузькому значенні. У широкому значенні податковий контроль охоплює всі сфери діяльності уповноважених органів, включаючи здійснення податкового обліку, податкових перевірок та інше, а також усі сфери діяльності контрольованих суб’єктів, пов’язані зі сплатою податків і зборів (облік об’єктів оподатковування, дотримання термінів і порядку сплати податків і зборів, порядок надання податкової звітності тощо) [1]. У вузькому значенні під податковим контролем розуміється тільки проведення податкових перевірок уповноваженими органами. Відтак, державний податковий контроль є складовим елементом державного регулювання економіки.

Визначаючи податковий контроль як різновид спеціального державного контролю, який є діяльністю податкових органів та їх посадових осіб із забезпечення законності, фінансової дисци­пліни й доцільності при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових фондів і пов’язаних із ними матеріальних засобів, звернемо увагу на деякі особливості, що розкривають зміст такого контролю.

Першою особливістю, на нашу думку, є те, що податковий контроль – це спеціальний державний контроль, який здійснюється спеціальними суб’єктами, наділеними державою особливою компетенцією саме в галузі оподаткування, відносно спеціального об’єкта, пов’язаного з надходженням до централізованих і децентралізованих грошових фондів. Друга особливість полягає в тому, що податковий контроль є контролем за дисципліною у сфері оподаткування, що означає чітке дотримання встановлених припи­сів, порядку формування централізованих і децентралізованих грошових фондів. При цьому податковий контроль охоплює не тільки контроль за грошовими коштами, а й інші повноваження, що не пов’язані безпосередньо з рухом грошових коштів (наприклад, платник податків своєчасно й у повному об’ємі за­платив податки, але вчасно не надав податкову декларацію, тобто не реалізував один зі своїх податкових обов’язків, і це неодмінно стане приводом для здійснення податкового контролю). Третьою особливіс­тю податкового контролю є його чітка цілеспрямованість, що проявляється насамперед у спрямованості об’єкта контролю та цільовому характері руху грошових фондів в умовах публічного регулювання, коли грошові ресурси закріплюються за фондами, що фінансують чітко визначені цілі, а нецільове витрачання коштів заборонено.

Ще однією особливістю податкового контролю є те, що він пов’язаний не тільки з грошовими кошта­ми, але й із матеріальними засобами. Ці засоби беруть участь у процесі як об’єкт визначення грошових обов’язків у двох аспектах: або через безпосередній предмет оподаткування (певний майновий комплекс або його частина), або як засіб забезпечення грошових зобов’язань (коли відбувається реалізація майна, і за рахунок виручених грошових коштів погашаються грошові зобов’язання).

Податковий контроль як самостійний напрямок державного фінансового контролю має свою мету та завдання. Низка дослідників вбачають мету податкового контролю в організації своєчасних надходжень податкових зобов’язань у повному обсязі відповідно до чинного законодавства, що досягається шляхом запобігання, виявлення і припинення податкових правопорушень, відшкодування втрат бюджету при порушенні податкового законодавства [2]. Ми вважаємо, що суспільно-економічна, зокрема, податкова система має створювати інституційні умови для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, акцентуючи увагу на зміні пріоритетів контролю із суто фіскального напряму на безпосереднє спостереження за діяльністю платників податків. Відтак, головною метою податкового контролю мають стати виявлення причинно-наслідкових зв’язків виявлених порушень, розробка конкретних пропозиції і заходів для удосконалення законодавства і переходу від примусового стягнення податків і зборів до добровільного виконання юридичними та фізичними особами податкових зобов’язань перед державою. На підставі аналізу зазначених зв’язків, органи контролю мають надавати пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства задля усунення інституційних передумов і вигод ухиляння від оподаткування, забезпечення найефективнішого функціонування податкової системи.

Головними завданнями контролю податкових над­ходжень в нових умовах функціонування податкової системи і зміни пріоритетів з фіскальної функції на регулюючу, розподільчу і соціальну є: вивчення позитивних і негативних тенденцій у взаємовідносинах між платниками податків і державою, встановлення закономірностей розвитку цих відносин; проведення ефективного аналізу з метою вияв­лення впливу всієї системи оподаткування, її окремих елементів на показники фінансово-господарської діяль­ності як окремих підприємств, так і всієї економіки дер­жави; попередня оцінка можливості виникнення непередбачених економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, антагонізму між цілями платників податків і бюджетними цілями держави; розробка комплексу заходів по усуненню нега­тивних проявів у взаємовідносинах між платниками податків і державою.

Названі специфічні риси податкового контролю найкраще розкриваються через визначення його суб’єктів, об’єкта та предмета, функцій, а також видів та форм (способів) його здійснення.

Суб’єктом податкового контролю є юридична чи фізична особа, поведінка якої регулюється нормами податкового законодавства, тобто платники податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів [3].

У свою чергу, предметом податкового контролю є первинна документація, яка регламентує рух контрольованих коштів, що мають надходити від сплати податкових платежів, а суб’єктами контролю є платники податків і контрольні органи, що контролюються вищими.

Безперечно, об’єктом податкового контролю є правильність обчислення податкового платежу, своєчасне і повне його перерахування, виконання інших дій, безпосередньо пов’язаних з виконанням платником своїх податкових обов’язків (постановка на облік в органах податкової служби, складення та подання податкової звітності тощо).

Загалом у вітчизняній науковій думці існує досить широкий спектр функцій контролю у сфері оподаткування. Безумовно, кожен з підходів заслуговує на увагу, однак, на наш погляд, функції податкового контролю доцільно уніфікувати.

До основних функцій податкового контролю І. Бабін зараховує облікову, профілактичну, інформаційну та мобілізуючу, аналізуючу, прогнозування, планування, відкритості, виховну, організаційну, регулятивну, координаційну та контрольну. Окрім названих, окремо виділимо профілактичну функцію, що виявляється в діяльності контролюючих органів, спрямованій на роз’яснювальну роботу та консультування платників податків. Ми вважаємо такий підхід прогресивним кроком на шляху до гармонізації взаємовідносин між платниками податків і податковими органами у процесі здійснення податкового контролю, уніфікації вітчизняного податкового законодавства із відповідним нормативно- правовим забезпеченням провідних європейських держав.

Поряд з традиційно вживаними функціями податкового контролю акцентуємо увагу і на таких його специфічних функціях, як політико- і безпекозабезпечуюча. Сутність першої полягає в реальному впливі податкового контролю на реалізацію фінансової, грошово-кредитної, бюджетної і податкової політик, а другої – на забезпечення фінансової безпеки держави та її регіонів, а також національної безпеки в цілому.

Що стосується видів контролю, то більшість науковців поділяє контроль на: попередній, поточний і послідуючий. У практиці проведення податкового контролю всі три види мають місце, застосовуючи свої форми і методи. Виходячи з основної функції податкового контролю, мета якої - якомога більша сума донарахувань до бюджетів всіх рівнів, тобто фіскальна функція, до останнього часу основним видом податкового контролю був послідуючий.

При цьому варто зауважити, що згідно з Податковим кодексом, формами податкового контролю є: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до законодавства.

Як видно, цей перелік не є вичерпним і окремі контрольні процедури залишаються не розкритими в повному обсязі, що в подальшому буде створювати певні конфліктні ситуації при проведенні податкового контролю.

Проаналізувавши різні погляди науковців на форми проведення податкового контролю, нами зроблено висновок, що до форм податкового контролю слід віднести наступні контрольні процедури: податкові перевірки; одержання пояснень від посадових осіб платників податків і інших зобов’язаних осіб; перевірки даних обліку й звітності; взяття на облік суб’єктів підприємницької діяльності; контроль валютних операцій; контроль розрахункових операцій при проведенні готівкових розрахунків; контроль погашення податкових зобов’язань; контроль наявності свідоцтв, ліцензій та інших документів на дозвіл здійснення окремих видів діяльності; постійний моніторинг основних економічних показників суб’єктів підприємницької діяльності, податкового навантаження і фактичних надходжень податкових платежів.

До методів податкового контролю нами віднесено такі контрольні процедури як: формальна, логічна та арифметична перевірка документів; юридична оцінка господарських операцій, що відображені в документах; зустрічна перевірка; економічний аналіз (для документального податкового контролю); отримання пояснень; огляд приміщень, і територій, що використовуються для отримання доходу (прибутки); інвентаризація.

Погоджуючись з визначеним переліком методів контролю, можна підкреслити, що в залежності від мети та самостійного виокремлення, контрольні процедури можуть визначатися в одному разі як форма контролю, а в іншому як його метод. Якщо перелічені дії є засобом прояву певної форми контролю, то таку контрольну процедуру слід вважати як метод; якщо контрольна процедура застосовується як самостійний захід, то її слід трактувати як окрему форму контролю. Тому, якщо перелічені дії є засобом проведення певної форми контролю, їх доречно вважати методами.

У останні роки все більше науковців визнають застосування в проведенні фінансового контролю методів тестування, анкетування, інтерв’ю тощо, які притаманні психологічним методам дослідження. Ми переконані в тому, що застосування методів психологічного дослідження при проведенні податкового контролю надасть можливість зняти психологічне напруження як для податківців, так і для тих, кого перевіряють і створити дійсно довірчі партнерські взаємовідносини між платниками податків і органами Державної  фіскальної служби України.

Ватро зазначити, що ефективність і дієвість податкового контролю залежить від чіткого визначення та законодавчого закріплення його об’єкта й предмета і характеризується рівнем мобілізації в бюджетну систему податкових доходів та інших обов’язкових платежів, повнотою обліку платників податків і об’єктів оподаткування, якістю податкових перевірок, зниженням кількості судових розглядів і скарг платників податків на дії суб’єктів податково­го контролю, скороченням часу на контакти з платниками податків.

Методологічну базу податкового контролю охоплюють принципи його здійснення – аксіоматичні поняття, що визначають органі­зацію й ефективне здійснення податкового контролю, якими повинні керуватися суб’єкти податкового контролю при здійсненні ними контроль­них заходів у сфері оподаткування.

Отже, принципами податкового контролю ми вважаємо як загальні, так і специфічні вимоги до відносин у сфері податкового контролю, а також вихідні керівні засади його здійснення, що виражають сутність податкового контролю та випливають з ідей гармонізації інтересів платників податків і податкових органів, визначають загальну спрямованість та найістотніші риси податкового контролю. Враховуючи, що принципи становлять основу для ефективного функціонування системи податкового контролю, існує нагальна потреба їх законодавчої регламентації, що визначає напрями подальшого вдосконалення чинного податкового законодавства.

Принципи організації податкового контролю можна поділити на загальні і специфічні. До першої групи відносять загальні принципи контрольної діяльності: безплатність здійснення, правомочність, про­фесіоналізм, визначеність предмета контролю, координація і взаємодія органів контролю, повнота, превентивність. До специфічних принципів організації податкового контролю належать: дотримання проце­суальної форми, презумпція невинності платника податків, презумпція правоти платника податків, дотримання податкової таємниці, забез­печення оптимального поєднання фіскальної та регулюючої спрямо­ваності податкового контролю (принцип недопущення завдання шкоди платнику податків).

Єдиною системою здійснення державного податкового контролю є органи Державної фіскаль­ної служби України. Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує держав­ну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з ад­міністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну по­літику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодав­ства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску [4].

Стосовно інших державних органів, які так чи інакше задіяні в процесі адміністрування податків, то вони, як правило, поряд зі своїми основними функ­ціональними обов’язками через об’єктивні причини здійснюють окремі контрольні функції щодо нараху­вання та сплати окремих податків, обов’язкових збо­рів та платежів, що не є приводом для включення їх системи податкових органів у будь-якому значенні цього слова.

Безсумнівно, система податкового контролю в Україні постійно розвивається, адаптуючись до трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасних умовах. З прийняттям Податкового кодексу України інститут податкового контролю став більш регламентованим шляхом закладення в ньому принципів гласності, превентивності та об’єктивності, використання цілісної системи єдиних податкових важелів для всіх об’єктів оподаткування.

Вітчизняний податковий контроль характеризується тенденцією до зближення з європейськими вимогами, однак темпи реформування системи адміністрування податків в Україні надто повільні. Основними дестабілізуючими факторами, що впливають на ефективність податкового контролю, є: недостатня уніфікація вітчизняного податкового законодавства з міжнародним; відсутність комплексних методів оцінки та системного моніторингу контрольно-перевірочної роботи податкових органів; недосконале методичне забезпечення процедурних питань податкового контролю, низький рівень його автоматизації; відсутність підходів до гармонізації взаємовідносин учасників контрольно-перевірочного процесу; інституційні деформації і перекоси щодо податкової культури, дисципліни і свідомості платників податків внаслідок зростання податкового навантаження і трансакційних витрат в системі адміністрування податків.

Незрозумілість окремих положень Податкового Кодексу призводить до ненавмисних помилок при розрахунку податкових платежів їх платниками. Разом з тим, велика кількість підприємств працює в умовах тіньового бізнесу, що також сприяє ухиленню від сплати податкових платежів. В більшості випадків платники уникають сплати податкових платежів приховуючи свої доходи та зменшуючи базу оподаткування.

Існують також певні порушення зі сторони контролюючих органів. Зокрема, значний негативний вплив на функціонування податкової сфери держави здійснює наявність корупції серед працівників державної податкової служби та недосконалість процедур податкового контролю, а саме проведення частих податкових перевірок платників. На фоні цього першочергового вирішення потребують питання оптимізації процедур податкового контролю, підвищення якості проведення податкових перевірок та забезпечення контролю за роботою податкових інспекторів.

Враховуючі вищенаведене, на нашу думку, система податкового контролю потребує сут­тєвих доопрацювань. Зокрема, виникає необхідність координування проведення графіків планових та поза­планових перевірок. При цьому, як ми бачимо, сут­тєві обсяги надходжень формуються за рахунок саме позапланових податкових дій. Отже, можемо ствер­джувати, що планові податкові перевірки є менш ефективними і витрачання коштів на їх проведення держава може скоротити. Хоча їх проведення може слугувати мобілізуючим та дисциплінуючим фактором для платників податків.

Реформування податкових інститутів має базуватись на компетентнісно-сервісних засадах, що базуються на компетентнісному підході і сервісній парадигмі. Створення таких засад вимагає уточнення можливостей і компетенцій усіх учасників податкових відносин і стосується як посилення фіскальної функції оподаткування, так і нових векторів податкової діяльності – антикризового і антитіньового впливу на економічні процеси. Податкові інститути включають систему податків, спосіб організації податкових органів та дію інших механізмів державного регулювання, пов’язаних з податковою сферою.

З метою вдосконалення системи обслуговування платників податків в Україні на основі сучасних інформаційних та комунікаційних технологій ми пропонуємо модернізувати роботу Інформаційно-довідкового центру державної фіскальної служби, автоматизовані системи якого дозволять обробляти велику кількість звернень, що надходитимуть з різних джерел - телефоном, факсом, поштою, Internet.

Модернізація сучасного багатофункціонального Інформаційно-довідкового центру на рівні світових та європейських стандартів дасть можливість: забезпечити платників податків високим рівнем податкових послуг; поліпшити якість дотримання податкових вимог податкового законодавства; забезпечити повну обізнаність щодо можливих змін в податковому законодавстві; ліквідувати практику неоднозначного трактування податкового законодавства; забезпечити значне зниження адміністративних витрат.

У стосунках з громадськістю необхідно створити більш прийнятні умови для плідної співпраці з інститутами громадянського суспільства, проведення громадської експертизи проектів нормативних та регуляторних документів, залучення експертів від громадськості для збалансування позицій контролюючого органу та бізнесу та отримання зворотного зв’язку щодо діяльності органів Державної фіскальної служби. Саме громадські ради при органах Державної фіскальної служби можуть стати дієвим майданчиком для зворотного   зв’язку та незалежного контролю, допоможуть налагодити партнерські відносини з бізнесовими структурами та підвищити ефективність діяльності служби.

У відносинах з платниками податків необхідно розвивати масово-роз’яснювальну роботу, унеможливити надання різних адресних консультацій з одного питання, посилити консультаційно-інформаційні підрозділи для надання більш якісних консультацій на місцях, унеможливити випадки довільного тлумачення норм законодавства і забезпечити поступову трансформацію служби в консультаційно-сервісну.

Підвищення ефективності здійснення податкових перевірок, зменшення помилок при їх прове­денні та прийняття відповідних неупереджених рішень на сьогодні є найважливішими факторами підвищення ефективності організації податкового контролю. Необхідними ознаками будь-якої дієвої системи податкового контролю можна визначити: по-перше, наявність ефективної системи відбору платників податків для проведення документальних перевірок, що дає можливість обрати найбільш оптимальний напрям використання обмежених кадро­вих і матеріальних ресурсів податкової інспекції, добитися максимальної результативності податко­вих перевірок при мінімальних витратах зусиль і коштів, за рахунок відбору для перевірок таких пла­тників податків, ймовірність виявлення податкових порушень у яких представляється найбільшою.

По-друге, застосування ефективних форм, прийомів і методів податкових перевірок, заснованих як на розробленій податковим відомством єдиної комплексної стандартної процедури організації контро­льних перевірок, так і на міцній законодавчій базі, що надає податковим органам широких повнова­жень у сфері податкового контролю для впливу на недобросовісних платників податків.

По-третє, використання системи оцінки роботи податкових інспекторів, що дозволяє об’єктивно вра­хувати результати діяльності кожного з них, ефективно розподілити навантаження при плануванні контрольної роботи.

В сучасних економічних умовах зростання ефективності податкового контролю по­требує удосконалення й правового закріплення основних елементів його системи: організаційної структури, методологічних основ, інформаційного, матеріально-технічного та кадрового забезпечен­ня; принципів здійснення; завдань та функцій; методики проведення податкових перевірок. Виконан­ня зазначених заходів має посилити протидію ухиленню від оподаткування, сприяти формуванню довіри до податкової служби та формуванню високої податкової культури суспільства, що передбачає добровільну сплату податків, а також протидіяти корупційній поведінці в податкової сфері.

Підвищення рівня податкової культури в Україні до світових стандартів дозволить забезпечити не лише високі показники податкових надходжень, але й сприятиме гармонізації взаємовідносин між працівниками податкових органів і платниками податків у процесі здійснення податкового контролю. Однак сліпе копіювання зарубіжного досвіду неприпустиме, оскільки існує ризик не отримати очікуваного ефекту. Відтак вітчизняна система підвищення податкової культури має базуватись на ментальних особливостях, історичних передумовах і соціально-економічних реаліях України.

Висновок

Отже, інститут податкового контролю являє собою складовий елемент загальної структури контролюючих органів держави і разом з тим виступає як найважливі­ша ланка фінансового механізму в цілому.

Система податкового контролю, на нашу думку, є сукупністю таких взаємопов’язаних, взаємодіючих елементів, як суб’єкт, об’єкт, предмет податкового контролю, а також процес податкового контролювання, які складаються в цілісне утворення з метою реалізації податкового контролювання як функції державного управління. Особливість і важливість ролі податкового контролю в системі державного управління визначається тим, що податковий контроль повинен не лише забезпечувати фіксацію правопорушень у сфері податкового законодавства, але й запобігати проявам негативних факторів у майбутньому.

Сучасна практика здійснення податкового контролю ще не повною мірою відповідає критеріям ефективності податкової системи. Реалізація запропонованих організаційно-інституційних заходів з удосконалення податкового контролю дозволить забезпечити підтримання балансу інтересів платників податків і фіскальних органів, що сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства, добровільності сплати податків та ефективності функціонування податкової системи загалом.

 

Література.

1. Литвинчук І. Податковий контроль: напрями удосконалення / І. Литвинчук // Вісник ЖДТУ. - 2016. - № 2. – С. 19-24.

2. Марків Г. Податковий контроль: проблеми та шляхи їх вирішення / Г. Марків // Економічні науки. - 2015. - Вип. 10 (3). - С. 483-488.

3. Цвєтков В. Державний контроль: нові погляди на його сутність і призначення /  В. Цвєтков // Управління розвитком. - 2014. - № 2(78). - C. 257-261.

4. Чернякова Т. Шляхи удосконалення податкового контролю в Україні / Т. Чернякова // Прометей. - 2014. - №2 (29). - С. 188-190.

 

References.

1. Lytvynchuk І.  (2016), “Tax control: directions of improvement”, Visnyk ZhDTU, vol. №2, pp. 19-24.

2. Markiv G..  (2015), “Tax control: problems and solutions”, Ekonomichni nauky, vol. №10 (3), pp. 483-488.

3. Tsvetkov V.  (2012), “State control: a new view of its nature and purpose”, Upravlinnia rozvytkom, vol. №2 (78), pp. 257-261.

4. Chernyakova T. (2014), “Ways of improving tax control in Ukraine”, Prometej, vol. №2 (29), pp. 188-190.

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2016 р.

 

ТОВ "ДКС Центр"